Кузнецов Михайло Артемович
Народився	25 лютого 1918(1918-02-25)[1] Ногінськ, Московська губернія, Російська СФРР[1]
Помер	23 серпня 1986(1986-08-23) (68 років) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Заклад	Державний театр кіноактора і Кіностудія ім. О. Довженка
Роки діяльності	з 1940
IMDb	nm0476843
Нагороди та премії
Кузнецов Михайло Артемович у Вікісховищі

Михайло Артемович Кузнецов (рос. Михаи́л Артемьевич Кузнецо́в; 25 лютого 1918, Ногінськ, Московська область, Російська РФСР — 23 серпня 1986, Москва, Російська РФСР) — російський актор. Народний артист Росії (1965). Лауреат Державної премії СРСР (1952), заслужений артист УРСР — 1955.

Народився в робітничій родині. Закінчив Оперно-драматичну студію ім. К. Станіславського (1941).

Грав у фільмах:

• «Приятелі» (1940, Ілля Корзун)
• «Машенька» (1942, Альоша Соловйов)
• «Іван Грозний» (1945, Федір Басманов)
• «В ім'я життя» (1946, Колєсов)
• «Наше серце» (1947, Самохін)
• «Дощі» (1958, Непейвода)
• «Марія-майстриня» (1959, солдат)
• «Гра без правил» (1965, Григорій Юхимович Ларцев)
• «Під знаком Червоного Хреста» (1987, Микола Степанович Карташов)

та інших;

в українських кінокартинах:

• «Щедре літо» (1950, бухгалтер Петро Середа)
• «Тарас Шевченко» (1951, солдат Скобелєв. Державна премія СРСР, 1952)
• «Калиновий гай» (Карпо Вєтровий)
• «Нерозлучні друзі» (1953, вчитель Бєлов)
• «Доля Марини» (парторг Тарас Васильович)
• «Командир корабля» (1954, капітан Висотін)
• «Матрос Чижик» (1955, Чижик)
• «Безвісти зниклий» (1956, партизан Олексій Северин)
• «НП. Надзвичайна подія» (1958, парторг Коваленко)
• «Срібний тренер» (1963, Антон Лутенко)
• «Весільні дзвони» (1969, т/ф, батько)
• «Червоні погони», «Юлька» (1973)
• «Квартет Гварнері» (1978, т/ф, 2 с, Сухлінський)
• «Гіперболоїд інженера Гаріна» (Хлинов)

та інших.

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

• Актерьі советского кино. Вьш. 2. М., 1966;
• Советский Энциклопедический словарь. М., 1980. — С.673;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.219—220;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.391.