Кріпченко Віктор Іванович

Кріпченко Віктор Іванович
Дата народження10 липня 1948(1948-07-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЛьвів, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті22 жовтня 2019(2019-10-22) (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіКиїв, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівнічне кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякінооператор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Державна премія СРСР Національна премія України імені Тараса Шевченка
IMDbID 1768192 Редагувати інформацію у Вікіданих

Ві́ктор Іва́нович Крі́пченко (нар. 10 липня 1948, Львів — пом. 22 жовтня 2019, Київ) — радянський, український кінооператор, кінорежисер. Лауреат Державної премії СРСР (1989), Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993). Заслужений діяч мистецтв України (2007).

Життєпис

Народився 10 липня 1948(19480710) р. у Львові в родині вчителів.

Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974).

З 1974 р. — оператор, кінорежисер «Укркінохроніки».

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер 22 жовтня 2019 року у Києві. Похований на Північному кладовищі.

Фільмографія

Зняв стрічки:

  • «Про дружбу співа Україна» (у співавт.)
  • «Україна сьогодні» (1974)
  • «Суперкубок» (1975)
  • «Сад повен сонця» (1976)
  • «Олександр Бойченко» (1976)
  • «Вогні Придніпров'я» (1976, у співавт. з І. Бабушкіним та Е. Тімліним; Диплом X Всесоюзного кінофестивалю, Рига, 1977)
  • «Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (фільми 1 та 3-й: «Початок шляху» (1974)
  • «Шлях звершень» (1977)
  • «Цей важкий ручний м'яч» (1976)
  • «Вірність» (1978)
  • «Вишивки краса нетлінна» (1980)
  • «В'ячеслав Павлович Губенко, хірург» (1980)
  • «Марія з Малої землі» (1980, у співавт.)
  • «Живи, людино» (1980, II Приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, Вільнюс, 1981)
  • «Слухайте, слухайте Бетюка!» (1981)
  • «Не чіпай мене!» (1981)
  • «Яка Марія без Івана» (1981)
  • «Монолог матері» (1981)
  • «Нестаріюче серце поета» (1982)
  • «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» (1986, у співавт.; реж. В. Шевченко)
  • «Липневі грози» — документальна дилогія: «Страйк» (1989) і «Викид» (1991, у співавт. з С. Тимофєєвим; реж. А. Карась і В. Шкурин[1]; Державна премія України імені Тараса Шевченка 1993 року)
  • «Невиданий альбом» (1991, автор сценарію, реж., оператор, спільно з В. Таранченком. Відзначений на Між. кінофестивалях у Кракові, Лодзі, Оберхаузені)
  • «Ніч у маю» (1991, у співавт.)[2][3]
  • «Оглянься з осені» (1992, автор сценарію, реж. , оператор, спільно з В. Таранченком)
  • «Щаблі демократії» (1992, у співавт.)
  • «До отчого порогу» (1997)

Примітки

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.85;
  • Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.281.

Посилання