Крон, кронґлас (від англ. crown — корона) — тип безбарвного оптичного скла, що відрізняється великими (більше 50) значеннями числа Аббе, і, відповідно, низькою дисперсією. Таке скло з відносно малими показниками заломлення називають легким кроном, а з великими — важким[1]. У радянській конструкторській документації сорти скла кронгласс позначалися буквами: ЛК — легкий крон; ФК — фосфатний крон; ТФК — важкий фосфатний крон; К — крон; БК — баритовий крон; ТК — важкий крон; СТК — надважкий крон; ОК — особливий крон і КФ — крон-флінт.
Склад
Історично, назва «крон» походить з XVIII століття[3], коли до складу скла цього типу крім оксиду кремнію входили натрій (або калій) і кальцій, що й зумовлювало такі їх оптичні властивості, як високий (понад 0,5) коефіцієнт середньої дисперсії і порівняно низький показник заломлення (~1,5). Показники заломлення сучасних кронів досягають значно більших значень (~1,75), при збереженні високого числа Аббе.
Сучасне ж силікатне скло кронового типу може містити оксиди калію, натрію, бору, алюмінію, барію, кальцію. До складу легких кронів включається фтористий натрій. Баритові крони (БК) можуть містити окис цинку і окис сурми.
У деякому склі основним склоутворювачем разом з кремнеземом є борний ангідрид. Додавання до борного ангідриду великих кількостей оксидів рідкісноземельних елементів, наприклад лантану, дозволяє отримувати скло типу надважкий крон (СТК). А для важких фосфатних (ТФК) і особливих (ОК) кронів як основний склоутворювач використовується п'ятиокис фосфору.
Приклад
Хімічний склад найпоширенішого в світі кронового оптичного скла[4] наведено в таблиці[5]:
Оксид
|
Зміст, мол. %
|
SiO2
|
73,75
|
B2O3
|
9,83
|
As2O3
|
0,12
|
BaO
|
1,28
|
K2O
|
4,28
|
Na2O
|
10,74
|
Див. також
Примітки
Література
- В. А. Панов. Глава 22. Оптические материалы // Справочник конструктора оптико-механических приборов / В. В. Хваловский. — Л. : Машиностроение, 1980. — С. 645—689. — 742 с. — 25 000 екз.
Посилання