PROFILPELAJAR.COM

Красноколядинська сотня
Основні дані
Полк:	Прилуцький
Утворена:	1649
Ліквідована:	1782
Населення:	90 родин привілейованих станів
Населені пункти
Центр:	Красний Колядин
Кількість містечок:	1
Кількість слобід:	2
Кількість сіл:	10
Кількість хуторів:	59
Сотенна влада
	Сотники

Красноколядинська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Прилуцького полку Гетьманщини. Створена 1649 під офіційним іменем Краснянської.

Географія

Займала обидва береги річки Ромен та її приток.

Історія

1649 Красноколядинська сотня рахується в числі 21 сотні Прилуцького полку. Вона одна з найбільших сотень. Посідає стратегічне положення на кордоні із Московією. Тоді ж на території Красноколядинської сотні були чотири сотні: Краснянська, Кропивненська, Голінська і Корибутівська. 1654 Кропивненська сотня вже була ліквідована, до 1672 вже не існувала Голінська сотня, і зрештою населені пункти всіх чотирьох сотень об'єднані в одну — Красноколядинську сотню.

1738 з Красноколядинської сотні виділена східна половина території в окрему сотню — Корибутівську, яка, втім, 1742 знову була приєднана до Красноколядинської.

1751 зі складу сотні знову виділилася Корибутівська сотня (центр у нинішньому с. Карабутове, згодом у с. Голінка).

За рік до анексії Гетьманщини з боку Московії, у складі Красноколядинської сотні перебували 72 населених пункти.

Сотенний центр мав земляний замок та права вільного військового міста. У XVIII ст. містечко мало свою символіку — печатку з гербом, на якому виступало зображення серця, увінчаного хрестом.

Сучасний стан території

Сучасний поділ України успадкував логіку радянського та імперського адміністрування, від якого постраждала і колишня Красноколядинська сотня. Її територія послідовно піддавалася дезінтеграції, аж до створення 1939 Сумської області. Відтоді землі сотні входять до складу Талалаївського та Бахмацького району Чернігівської області, а з іншого боку — до Конотопського та Роменського району Сумської області.

Оскільки колись єдиний військовий, соціальний та господарський організм розділений кордонами районного та обласного масштабу, занехаяні старі шляхові комунікації, родинні стосунки, економічна співпраця. Стагнація багатої сотні викликана штучно, з метою помсти за «мазепинську» позицію: Красний Колядин постачав кадри для полкової та генеральної старшини України, а в період українсько-московської війни 1708-1711 зберегли вірність Україні.

Тим не менше,на території колишньої Красноколядинської сотні досі збереглася більшість козацьких та шляхетських родів, відомих з поч. 18 ст. Зокрема, це Андрієнки, Гирмани, Билди, Клименки, Ковалівські, Носенки тощо.

Сотники


Давид Деркач	1649
Тимотей Гавриленко	1654
Іоанн Самойлович	1664	Майбутній Гетьман України
Денис Сич	1665
Данило Печений	1672
Павло Згурський	1672
Тимофій Андрієнко	1681	Сотенний рід поширився на с. Голінку
Тимофій Юр'євич	1687	Перший сотник, протегований Гетьманом Іоанном Мазепою
Корній Салогуб	1701-1708	Вірний Гетьману Іоанну Мазепі
Леонтій Лащинський	1710-1717	Колаборант московського режиму
Марко Анґеліовський	1717-1736
Петро Максимович	1738-1761	Змінений Гетьманом Кирилом Розумовським
Іван Миницький	1764-1780

Старшина

На 1732 рік відомі серед старшини сотні: сотник Марко Ангеліовський, отаман Іван Зуб, хорунжий Іван Білецький, Іван Ангеліовський, писар Іван Дмитріїв.