У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Кошкін .
Кошкін Костянтин Гаврилович рос. Кошкин Константин Гаврилович Народився 13 листопада 1912 (1912-11-13 ) Пушкіно , Mytishchi volost d , Московський повіт d , Московська губернія , Російська імперія Помер 31 грудня 1993 (1993-12-31 ) (81 рік) Мамонтовка[d] , Пушкіно , Московська область , Росія Країна Російська імперія Російська СФРР СРСР Росія Діяльність скульптор Alma mater Московське художнє училище d і Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва d Вчителі Яковлєв Борис Іванович , Ланге Борис Миколайович d , Альошин Сергій Семенович d , Дерунов Володимир Іванович d і Соловйов Олександр Михайлович d Учасник німецько-радянська війна і радянсько-японська війна Членство СХ СРСР і Національна спілка художників України Напрямок реалізм Партія КПРС У шлюбі з Мінькова Ольга Денисівна Нагороди
Костянтин Гаврилович Кошкін (рос. Константин Гаврилович Кошкин ; 13 листопада 1912 , Пушкіно — 31 грудня 1993 , Мамонтовка ) — радянський скульптор ; член Спілки художників СРСР з 1951 року і Спілки радянських художників України . Чоловік скульпторки Ольги Мінькової [ 2] .
Біографія
Народився 13 листопада 1912 року в селі Пушкіно (нині місто Московської області , Росія ). Протягом 1936—1938 років навчався у Московському художньому училищі імені 1905 року . Брав участь у німецько-радянській війні . Служив у 141-й стрілецькій дивізії[ 3] . У складі розвідроти воював на Українському та Західному фронтах. Був членом КПРС .
1948 року закінчив Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва , де навчався у Бориса Яковлева , Бориса Ланге , Сергія Альошина , Володимира Дерунова , Олександра Соловйова .
1950 року направлений до Киргизької РСР для участі в скульптурному оформленні нового театру опери та балету в місті Фрунзе . З 1959 року мешкав в Криму , протягом 1965—1976 років — у Севастополі [ 4] , де проживав у будинку на вулиці Лізи Чайкіної , № 37.
1976 року переїхав у Підмосков'я, у Мамонтовку , де мешкав в будинку на вулиці Кузнецький міст, № 32. Помер у Мамотовці 31 грудня 1993 року, де і похований на місцевому цвинтарі.
Творчість
Працював в галузях станкової та монументальної скульптури. Використовував дерево , граніт , бетон , інкерманський камінь , мармур , бронзу , алюміній та інші матеріали[ 4] . Серед робіт:
станкова скульптура
монументальні роботи
Пам'ятник Василю Блюхеру.
Надгробок Олексія Мокроусова.
Пам'ятник Володимиру Леніну.
Пам'ятник у Красному Маці.
У 1961 році спільно з Ольгою Міньковою створив гіпсове погруддя першого космонавта Юрія Гагаріна , яке встановили в Сімферополі вже 16 квітня 1961 року, через чотири дні після польоту. Наступного року скульптор зустрівся з космонавтом у Гурзуфі та створив з натури кілька портретів Юрія Гагаріна, а одну мармурову копію подарував космонавту[ 2] .
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, у всесоюзних — з 1948 року, у зарубіжних — з 1958 року.
Відзнаки
Нагороджений
Примітки
Література