PROFILPELAJAR.COM

село Котелянка
Герб	Прапор
	Вулиця в Котелянці, липень 2006 рокуВулиця в Котелянці, липень 2006 року
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Тер. громада	Полонська міська громада
Код КАТОТТГ	UA68060210150068157
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1601 (перша згадка)
Населення	719
Площа	1,004 км²
Густота населення	815,74 осіб/км²
Поштовий індекс	30534
Телефонний код	+380 3843
Географічні дані
Географічні координати	50°2′19″ пн. ш. 27°36′33″ сх. д. / 50.03861° пн. ш. 27.60917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	257 м
Місцева влада
Адреса ради	30501, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114
Карта
	Котелянка
	Котелянка
Мапа
	Котелянка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Котелянка.

Котеля́нка — село в Україні, у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області.

Населення становить 819 осіб.

Географічне положення і комунікації

Територія села Котелянка розташована в східній частині Полонської ОТГ. Від села до обласного центру міста Хмельницького — 104 км, а до міста Полонного — 15 км.

Перевезення пасажирів і вантажів відбувається через залізничну станцію «Миропіль» (вже Житомирська область), відстань до якої становить 8 км.

Відстань до національної автомобільної дороги Н-03 Житомир-Старокостянтинів-Хмельницький-Чернівці становить 11 км, а до магістралі державного значення М-21 Городище-Рівне-Старокостянтинів — 50 км. До аеропорту «Хмельницький» — 114 км.

На території Котелянської сільради — 9,1 км комунальних автодоріг з твердим покриттям^[1].

Назва

За однією із версій, назва села походить від слова котел, форму якого нагадує рельєф місцевості, у якій розташоване село. А ще, щоб потрапити у село, потрібно скотитись по дорогах на дно своєрідної котловини.

Історія

На території села знайдено кам’яні шліфовані сокири доби міді та поблизу Колосівки — залишки поселення трипільської культури, а також курганний могильник доби пізньої бронзи (початок І тисячоліття до н. ери).

Село Котелянка вперше згадується під назвою Котелевна 7 грудня 1601 року у донесенні водних Луцькому міському суду. В 1615 р. згадується Котельницький двір. XVI—XVII століттях землями Котелянки володіли українські православні князі Острозькі. В Інвентарі 1620 року згадується Котельницький двір. Тут, зокрема, було зафіксовано два будинки, дві пекарні, клуню, броварі винницю з 12 котлами, стайню. Крім цього в селі було 58 будинків, млин, дві корчми, п'ять ставків. Цікаво, що в Інвентарі 1620 року згадується Мала Котелянка і Велика Котелянка. Село тоді відносилось до Полонської волості.

Корчми дві добрих, одна в селі, друга в полі.

Городів два, на них бувають добрі овочі.
Перед тим була гарна діброва, але зараз курінням горілки Жиди спустошили…

Згодом землі стали власністю князя Любомирського. З 1648 року Котелянка входила до Полонської сотні козацького Волинського полку в Українській державі Богдана Хмельницького.

У 1885 році село входило до складу Велико-Новоселицької волості (Новоград-Волинського повіту).

У XIX столітті землі перейшли до шляхтича Доморадського (Домароцький), який і володів ними до подій 1917 року. В ході селянського повстання Доморадського було вбито, а землі розділено між селянами.

Як і решта Полонщини, Котелянка пережила Визвольні змагання 1917—1921 років, Голодомор, сталінські репресії та Другу світову війну.

Село постраждало в часі Голодомору 1932—1933 років, за різними даними, померло до 460 осіб.

У радянський час існував колгосп, нині (2000-ні) село традиційно лишається аграрно орієнтованим.

В 1994 році (за незалежності України) село було газифіковано, тоді ж була відкрита нова сучасна будівля сільської школи^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Полонської міської громади.^[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Полонського району, село увійшло до складу Шепетівського району.^[4]

Економіка

У аграрно орієнтованій Котелянці діє СВК зернового напрямку з інтенсивної відгодівлі великої рогатої худоби, працює ряд одноосібників, які самостійно обробляють земельні паї.

У селі працює декілька торговельних закладів.

Символіка

Затверджений 9 жовтня 2015 року рішенням № 8 XL сесії сільської ради VI скликання.

Герб

У зеленому полі, облямованому обабіч та знизу золотом, срібне хвилясте вістря; у синій главі — три срібні квітки яблуні з чорними серцевинами. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КОТЕЛЯНКА» і дата «1601».

Золота дуга у формі котла — стилізований символ назви села. Квіти яблуні — символ яблуневих садів. Хвилясте вістря — знак цілющого джерела, яке існує в селі. Корона означає статус населеного пункту. 1601 — рік першої писемної згадки про село.

Прапор

Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних частин; на верхній синій смузі, завширшки в третину сторони прапора, три білі квітки яблуні з чорними серцевинами; друга частина зелена, заокруглена від середин бічних та нижньої сторони прапора, а знизу до середини верхньої сторони смуги йде хвилястий клин; нижня частина — жовта.

Соціальна сфера: освіта, медицина, культура

У Котелянці від 1870 року існувала церковно-приходська школа з приходом на 6 класів.

Після запровадження в 1932 році початкової загальнообов'язкової освіти початкова школа в 1934 році була реформована в семирічку.

У 1991 році було розпочато будівництво нової школи. Відтак, 1 квітня 1994 року учні продовжили навчання у світлих класах нової школи (Котелянська ЗОШ I—III ст.)

Медична сфера в Котелянці представлена діючим лікарським амбулаторієм, культурна — сільським будинком культури.

У селі встановлені пам'ятники жертвам Голодомору 1932—1933 років і Воїнам-загиблим визволителям та односельчанам у Другій світовій війні.

Релігія

У 1841 році в Котелянці була побудована і названа на честь святого Архістратига Михаїла церква. Згодом (1887) її перейменовано на церкву святого Онуфрія.

Цю церкву в період колективізації (1930-ті) зруйнували комуністи.

Початок побудови нової котелянської церкви було покладено у 1989 році.

Галерея

Вказівник при в'їзді до села
Автобусна зупинка «Лікарня»
Котелянська церква
Хата у Котелянці

Література

Н. И. Теодорович «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии», т.3, Почаїв, 1888.
І.Ворончук. «Володіння князів Острозьких на Східній Волині». Київ-Старокостянтинів, 2001.