PROFILPELAJAR.COM

Костенко Веніамін Павлович
Костенко Веніамін Павлович
Народження	7 березня 1903 Харків, Російська імперія
Смерть	25 січня 1969 (65 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Навчання	Харківська державна академія дизайну та мистецтв (1929)
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Донецьк, Мінськ, Москва, Харків
Заклад	Діпромісто, Харківський інженерно-будівельний інститут і ХКБАДd

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костенко.

Веніамі́н Па́влович Косте́нко (* 7 березня 1903, м. Харків — † 25 січня 1969, м. Харків)^[2], український архітектор та художник. Закінчив Харківський художній інститут (1929)^[2], жив у Харкові.

Життєпис

В часі війни перебував у Харкові, малював ікони.

Його роботи: в Харкові:

житлові будинки по вул. Сумській, 114 (1947) Лермонтовській — 1924—1925, 1948,
внутрішнє оздоблення Будинку Червоної Армії і театру «Березіль» — 1929—1930,
інтер'єр Палацу дитячої та юнацької творчості, вул. Сумська, 37 — 1930.
будинок Харківської міської ради, майдан Конституції, 7 (1943—1945).
будинок облдержадміністрації по вул. Сумській, 64 у співавторстві з Ореховим В. — 1951—1952^[3]
головний корпус Науково-дослідного інституту тваринництва — 1957—1964
перебудував зруйнований радянськими військами і спецслужбами в жовтні 1941 при відступі Будинок проектів, перетворивши в головну будівлю Харківського університету, співавтори — Олександр Касьянов, Володимир Липкін -1954—1956

в Москві — оздоблення станції метро «Бібліотека ім. В. І. Леніна», павільйонів «Україна» та «Сибір» на ВДНГ СРСР — 1937;

у Донецьку — будинок колишнього Міністерства вугільної промисловості — 1959, площа Леніна;

Вийшли друком його

«Архітектурні проекти 1925—1954 рр [Ізоматеріал]: будівлі у Харкові та Харківській області: фотоматеріали, рукописи, коментарі», 1930.
«Фотоматеріали про будинок Харківської міської ради у 1930-і — 1940-і рр. Автор проекту 1947 р. В. П. Костенко [Ізоматеріал]»,
«Матеріали про проектування будинку Харківського університету у 1953—1963 рр.», 1953,
«Архітектурні та експозиційні проекти у Москві та Мінську 1934—1954 рр. [Ізоматеріал]».