Космічний рейс
«Космічний рейс» (рос. «Космический рейс») — російський радянський художній фільм, перший радянський науково-фантастичний фільм про підкорення космосу, поставлений режисером Василем Журавльовим у 1935 році. Фільм консультував К. Е. Ціолковський, який зробив для стрічки 30 креслень ракетоплана[1]. СюжетУ Москві в астромістечку Інституту міжпланетних сполучень імені К. Е. Ціолковського групою радянських учених проводяться досліди з підготовки польоту на Місяць. Серед учених інституту виникають серйозні розбіжності. Усупереч надмірно обережним скептикам знаменитий астрофізик академік Сєдих, творець велетенського супер-космічного ракетоплана, призначає довгожданий політ на супутник Землі. З ним летять аспірантка Марина і юний винахідник Андрійко, що потайки пробрався в кабіну ракетоплана. Ракетоплан у польоті. Наближається Місяць. Нарешті ракета здійснює посадку. Мандрівники виходять на «місячну землю». Їхні ноги взуті у свинцеві черевики, на грудях у них радіоприймачі, на спині ранці з киснем. Але мандрівники не бачать Землю. Професор Сивих визначає по карті координати і встановлює, що ракетоплан упав по той бік Місяця, який ніколи не буває звернений до Землі. Сивих, Марина і Андрійко блукають по місячним обширам, знаходять щось схоже на сніг - замерзлі залишки місячної атмосфери. Мандрівники безпечно повертаються на Землю. У Москві перших астронавтів зустрічають з тріумфом. У ролях
ВиробництвоТехнічні особливостіДля зйомки сцен у невагомості вперше були використані спеціальні технічні засоби, розроблені оператором-постановником Олександром Гальперіним спільно з майбутнім найбільшим конструктором авіадвигунів Олександром Мікуліним[2]. У декорації кабіни космічного корабля був побудований спеціальний операторський кран. На спеціальному майданчику крану, який міг вільно рухатися в горизонтальному і вертикальному напрямах, розміщувалися актор і кінознімальний апарат з кінооператором. За рахунок свободи руху і нахилів майданчика вдавалося зняти середні та великі плани акторів на фоні, що рухався[2]. Для зйомки імітації невагомості з обертанням персонажа була побудована інша установка, в якій рухливий фон обертався відносно нерухомо підвішеного актора синхронно з камерою, також встановленою на поворотній платформі[3]. Трос з гумовим амортизатором, що використовувався для підвіски акторів, забарвлювався в колір фону для маскування. Отримані кадри виявилися настільки достовірними, що через декілька десятиліть справжні космонавти були захоплені зображенням невагомості. Космонавт Георгій Береговий сказав після перегляду фільму[3]:
. Знімальна група
Факти про фільм
Примітки
Література
Посилання
Information related to Космічний рейс |