1864 рік - "Коростылевка" (рос.) лежить на низинній рівнині з ґрунтом піщано - глинистим, помірно родючим, оточеній з усіх боків борами і дрібним лісом. У 2-х верстах від Видибору. Населена польською православною шляхтою.
Жителів чоловічої та жіночої статі - 170.
Приписана до Видиборського приходу. Церква (у Видиборі) в ім'я Воздвиження Хреста Господнього, дерев'яна, дуже давня так, що ще в 1784 році, під час візиту Радомишльського деканату невідомо було про час її побудови.[3]
1900 рік - "Коростылевка" (рос.) - слобода, Потіевської волості, Радомишльського повіту (уѣзда), Київської губернії.
Має дворів – 21,
жителів – 42 чол.,
з них чоловіків – 19,
жінок – 23.
Головне заняття жителів – землеробство. Відстань від повітового міста до слободи – 26 верст, від найближчих: залізничної станції – 35 верст, поштово-телеграфної – 26 верст, поштової (земської) – 20 верст. Залізнична станція носить назву – «Житоміръ» (рос.). Поштово-телеграфна станція знаходиться в «г. Радомысль» (рос.), поштова (земська) – в «д.Облитки» (рос.). В слободі рахується землі – 53 десятини, яка належить місцевим селянам; система господарювання – трипільна.[5]