Королі́вський ко́декс (лат. Cōdex Rēgius; ісл. Konungsbók, букв. — «Королівська книга») — давньоісландський рукопис, у якому збереглася Старша Едда, і який є основним джерелом для більшості поем, що містяться в ній. Умовне позначення — GKS 2365 4to. У наукових текстах позначення зазвичай скорочують, як [R] для Cōdex Rēgius або [K] для Konungsbók[1].
Опис
Cōdex Rēgius має розмір 19 на 13 см і складається з 45 веленевих аркушів, ще 8 аркушів втрачено. З 31 пісні, що збереглася, 11 прийнято виділяти, як пісні про богів, тоді як інші 20 називають епічними піснями або піснями про героїв[2].
Кодекс написано приблизно в 1270-х роках, проте зміст значно старший. На основі палеографічних даних вважають, що рукопис Старшої Едди був повністю написав один автор у Ісландії, ймовірно, в середині XIII століття, на основі оригінальних протографів[3]. При цьому, автор невідомий, хоча є ознаки того, що автором, а скоріше компілятором, може бути Семунд Сіґфуссон (1056—1133)[4].
Про рукопис не було нічого відомо до 1643 року, коли він потрапив до Бріньольфура Свейнссона, єпископа Скалгольта. 1662 року він подарував його королю Данії Фредеріку III, звідки й пішла назва.
Довгий час рукопис зберігався в Королівській бібліотеці в Копенгагені. 21 квітня 1971 року його морем у супроводі військового ескорту повернули на історичну батьківщину в Рейк'явік[5] і передали Інституту ісландських студій Арні Маґнуссона, де він зберігається нині.
Зміст
- Пісні про богів
- Пісні про героїв
Велика лакуна
Втрачені аркуші, відомі, як велика лакуна, містили б останню частину «Мови Сігрдріви» та більшу частину «Пісні про Сігурда». Те, що залишилося від останнього вірша, складається з 22 строф так званого «Уривка Пісні про Сігурда». На думку Г. Адамса Беллоуса[en], оригінальний розмір «Пісні про Сігурда» мав бути більш ніж 250 строф.
Втрачене оригінальне оповідання збереглося в «Сазі про Вельсунґів» як проза з чотирма поетичними строфами.
Лакуна стала джерелом натхнення для англійського письменника Д. Р. Р. Толкіна (1892—1973), який намагався переказати втрачені вірші драми.
GKS 2367 4to
Один із чотирьох рукописів Молодшої Едди (GKS 2367 4to) також відомий під назвою Cōdex Rēgius. Рукопис складається з 55 пергаментних сторінок і датується початком XIV століття. GKS 2367 4to був частиною одного й того ж дару єпископа Бріньольфура Фредеріку III, що й рукопис GKS 2365 4to. 1985 року цю частину Королівського кодексу повернули Ісландії, де вона зберігається в Інституті ісландських студій імені Арні Маґнуссона.
GKS 1157 fol
Рукопис GKS 1157 fol., що містить майже повний текст ісландського судебника «Сіра гуска[sv]», також має назву Cōdex Rēgius або Konungsbók і зберігається в Королівській бібліотеці Данії в Копенгагені.
Примітки
- ↑ Margaret Clunies Ross, Old Icelandic Literature and Society, Cambridge University Press, 2000, ISBN 0-521-63112-2 p. 151.
- ↑ Margaret Clunies Ross, A History of Old Norse Poetry and Poetics, DS Brewer, 2011, p. 7.
- ↑ Hávamál : tradução comentada do Nórdico Antigo para o Português = Hávamál : annotated translation from Old Norse to Portuguese [Архівовано 2016-10-24 у Wayback Machine.] / Elton O. S. Medeiros. // Mirabilia: Revista Eletrônica de História Antiga e Medieval. — 2013. — № 17. — p. 547. — ISSN 1676-5818
- ↑ Katherine Holman (2003), Historical Dictionary of the Vikings, Scarecrow Press, p. 69. — ISBN 0-8108-6589-0
- ↑ Greenfield J. The Icelandic manuscripts // The Return of Cultural Treasures. — 2nd Edit.. — New York : Cambridge University Press, 1996. — P. 38. — 351 p. — ISBN 0-521-47746-8.
Посилання
