РІЗДВЯНА ЛИСТІВКА — листівка, яка покликана передати святковий настрій напередодні Різдва. Сюжет різдвяних листівок безпосередньо пов’язаний з історією Різдва, а отже на них зображене народження Христа або християнська символіка, зокрема Вифлеємська зірка або голубка, що уособлює Святий дух. В Європі та США великим попитом користуються світські листівки з традиційними різдвяними персонажами, такими як Санта-Клаус, сніговик, олень, святкові атрибути (свічки, ялинкові прикраси, ялинки, гостролист), різдвяні розваги (колядування, святкові покупки) та інші ознаки цієї пори року (сніг, природа північної зими).
Перша масова листівка була випущена у 1843 році в Лондоні. У 1898 році Ілля Рєпін підготував ескіз різдвяної поштівки «Запорожець», яку, напевно, слід вважати першою «українською» різдвяною листівкою... Далі
ДІД МОРОЗ — казковий персонаж святкування Нового року спочатку в СРСР, згодом у пострадянських державах, який вручає дітям подарунки особисто або кладе під ялинку. Як новорічний персонаж почав формуватися у Росії у першій половині ХХ століття. З 1937 року Дід Мороз — обов'язковий учасник театралізованих вистав, що тривають напередодні і під час зимових канікул у дитячих садках, школах, палацах культури, на міських майданах тощо. За типовим сценарієм він з'являється не відразу, а в середині або наприкінці урочистостей після кількаразового запрошення, що скандується всіма присутніми. Дід Мороз часто зображується у довгій до п'ят синій або червонійшубі, підперезаній поясом, з довгою білою бородою, у хутряній шапці і валянках. З'являється у супроводі своєї онучки Снігуроньки й іноді з хлопчиком, уособленням нового року. До України потрапив у 1930-х роках... Далі
СУРОГАТНІ СТРАВИ — замінники продуктів, які українці, щоб вижити, були змушені включити до раціону харчування під час Голодомору 1932–1933 років. Жорстокі репресивні дії щодо селянства спричинили деформацію культури споживання їжі, регулювання скоромних і пісних страв. Голод змусив українських селян порушити найсуворіше харчове табу в традиційному харчуванні — вживання м'яса здохлих тварин. Не дотримувались і деяких інших раціональних та ірраціональних заборон. Голодувальники ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні здавна оберігали, а їхні гнізда ніколи не руйнували. Відомі факти, коли голодні люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму... Далі
Вибрані списки
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВ КРАЇН — список, у якому наведені гіпотези походження (етимологія) назв країн і деяких автономних утворень (виділені курсивом). Назви держав пов'язані з географічним становищем, об'єктами рельєфу земної поверхні або природними об'єктами — 93; назвами народу або етнічної групи — 46; характеристикою або ознаками народу («ті, що розмовляють своєю мовою», «вільні», «високі», «гідні поваги», «з кучерявим волоссям», «чесні», «чорні», «канібали» тощо) — 23; іменами богів, святих, міфічних героїв і царів — 34; назвами династій, іменами правителів, політиків, дослідників, піратів — 25; релігійними об'єктами — 9; назвами давніх держав, міст, рідних місць колонізаторів — 31; тваринним і рослинним світом — 11; назвами кораблів, предметів, матеріалів, продуктів (золото, срібло, камінь, каное, килим, кокос, тютюн) — 8; інше походження (астральні об'єкти, колір, свято, день тижня, титул тощо) — 11; назви невідомого або неясного походження — 11... Далі
Старе місто сформувалось на території між закрутом річки Лугань на півночі, вул. Лісовою (Коцюбинського) на півдні, вул. Петербурзькою і 1-ою лінією на заході та 16-ою лінією на сході.
Перші вулиці-тераси (Петербурзька, Казанська, Банківська) перетинали так звані «лінії», що йшли угору по схилу правого берега Лугані. Ці невеликі вулиці були пронумеровані. Протилежні сторони вулиці були різними лініями... Далі
Представники небезпечної в Україні професії, щоб приборкати вітер, який для них ставав більшою перешкодою ніж каміння і вода, звершували обряд його «гасіння» за допомогою поросяти, барана або сома і горілки.
