Коринебактерії[2] (лат. Corynebacterium) — рід грампозитивних палочкоподібних актинобактерій з сімейства Corynebacteriaceae порядка Mycobacteriales, по виду являє собою булавоподібні коринеформні бактерії[3]. Більшість видів коринебактерій, наявних у природі, не патогенні для людини, проте існує цілий ряд винятків[4]. Найбільш дослідженим видом є патогенна Corynebacterium diphtheriae, здатна викликати дифтерію. Для опису C. diphtheriae і схожих з нею бактерій спочатку і був створений рід[5].
Патогенні коринебактерії
Коринебактерії виду Corynebacterium diphtheriae, що виробляють дуже сильний екзотоксин, є збудниками однієї з найбільш відомих інфекцій людини — дифтерії.
Corynebacterium minutissimum — збудник еритразми, хронічного псевдомікозу, що вражає епідерміс переважно у великих складках шкіри.
Corynebacterium amycolatum, Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium striatum і, особливо резистентні до пеніцилінів, аміноглікозидів і хінолонів штами Corynebacterium jeikeium є причиною госпітальних інфекцій.
Так звані недифтерійні коринебактерії (Corynebacteria non diphtheriae) Corynebacterium ulcerans і Corynebacterium pseudotuberculosis викликають дифтерієподібні захворювання, псевдоперепончатий фарингіт, помірний фарингіт, отит, лімфаденіт, шкірні виразки.
Інші недифтерійні коринебактерії: Corynebacterium pseudodiphtheriticum, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium riegelii, Corynebacterium striatum і інші, які є умовно-патогенними мікроорганізмами, колонізуючі шкіру і слизові оболонки людини іноді виділяють від пацієнтів з гострими захворюваннями верхніх дихальних шляхів (10-15 %), гнійно-септичними процесами, патологією урогенітального тракту (61,1—70,0 %), шкіри та ін. (Е. А. Вороніна).
Залежно від біологічних особливостей різні види коринебактерій здатні вражати шкіру і внутрішні органи, особливо у літніх людей, пацієнтів з імуносупресією або мультиорганною патологією. У випадках інфікування венозних або черевних катетерів, нейрохірургічних шунтів спостерігається бактеріємія. Багато представників коринебактерій стають причиною ендокардиту, пневмоній, септичного артриту і остеомієліту, інфекцій при протезуванні, захворювань сечостатевої системи.
Непатогенні види коринебактерій
Коринебактерії присутні в нормі в товстій кишці людини.
Непатогенні види коринебактерій використовуються в промисловості для виробництва амінокислот, нуклеотидів, ферментів, біоконверсії стероїдів і виробництві сирів. Один з найбільш вивчених видів коринебактерій Corynebacterium glutamicum застосовується при біосинтезі глутамінової кислоти.
Вид Corynebacterium ammoniagenes і Corynebacterium flavescens дозволені СанПіН 2.3.2.2340-08 РФ для використання в харчовій промисловості РФ.
Класифікація
Більшість видів коринебактерій є неліполітичними, тобто нездатними розкладати жир. Ліполітичні (ліпофільні) мікроорганізми можуть рости і розмножуватися в ліпідах. Неліполітичні бактерії поділяються на ферментуючі і неферментуючі:
- неліполітичні коринебактерії
- Ферментуючі коринебактерії:
- Corynebacterium argentoratense
- Corynebacterium amycolatum
- Corynebacterium diphtheriae
- Corynebacterium glucuronolyticum
- Corynebacterium striatum
- Corynebacterium matruchotii
- Corynebacterium minutissimum
- Corynebacterium xerosis
- Неферментуючі коринебактерії:
- Corynebacterium afermentans subsp. afermentans
- Corynebacterium auris
- Corynebacterium pseudodiphtheriticum
- Corynebacterium propinquum
- Ліполітичні (ліпофільні) коринебактерії
- Corynebacterium accolens
- Corynebacterium afermentans subsp. lipophilum
- Corynebacterium bovis
- Corynebacterium jeikeium
- Corynebacterium macginleyi
- Corynebacterium urealyticum
- Corynebacterium uropygiale
Антибіотики, активні щодо коринебактерій
Антибактеріальні засоби, активні щодо коринебактерій: кларитроміцин, азитроміцин. Ванкоміцин і джозаміцин активні щодо Corynebacterium diphtheriae. Клотримазол і еритроміцин — щодо Corynebacterium minutissimum. Коринебактерії резистентні до ципрофлоксацину.
Примітки
- ↑ а б Tu Q., Joy D Van Nostrand, Zhou J. et al. Preliminary analysis of salivary microbiome and their potential roles in oral lichen planus // Sci. Rep. — Macmillan Publishers, NPG, 2016. — Vol. 6. — P. 22943. — ISSN 2045-2322 — doi:10.1038/SREP22943
- ↑ Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии : Учебное пособие для студентов медицинских вузов / Под ред. А. А. Воробьева, А. С. Быкова. — М. : Медицинское информационное агентство, 2003. — С. 71. — 236 с. — ISBN 5-89481-136-8.
- ↑ Rose Kim, Annette C. Reboli. 207 - Other Coryneform Bacteria and Rhodococci / John E. Bennett, Raphael Dolin, Martin J. Blaser // Mandell, Douglas, and Bennett's Principles and Practice of Infectious Diseases (Eighth Edition). — Philadelphia : W.B. Saunders, 2015. — . — 01. — P. 2373–2382.e4. — ISBN 978-1-4557-4801-3. Архівовано з джерела 26 лютого 2021. Процитовано 2021-02-28.
- ↑ Ryan K. J., Ray C. G. (editors). Sherris Medical Microbiology. — 4th ed. — McGraw-Hill Education, 2004. — ISBN 0-8385-8529-9.
- ↑ K. F. Smith, D. M. Oram. Corynebacteria (including diphtheria) / Moselio Schaechter // Encyclopedia of Microbiology (Third Edition). — Oxford : Academic Press, 2009. — 14 December. — P. 94–106. — ISBN 978-0-12-373944-5. Архівовано з джерела 28 лютого 2021. Процитовано 2021-02-28.
