PROFILPELAJAR.COM

Копержинський Костянтин Олександрович
Копержинський Костянтин Олександрович
Народився	23 жовтня (4 листопада) 1894; Глібів, Новоушицький район, Україна
Помер	18 березня 1953 (58 років); Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія, СРСР
Діяльність	літературознавець
Alma mater	Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія (1913) і Санкт-Петербурзький державний університет (1918)
Вчене звання	професор
Заклад	ОНУ ім. І. І. Мечникова, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського, Іркутський університет і Санкт-Петербурзький державний університет
	Роботи у Вікіджерелах; ; ;

Костянти́н Олекса́ндрович Копержи́нський (23 жовтня (4 листопада) 1894(18941104), с. Глібів, Подільська губернія (тепер Новоушицький район Хмельницької області) — 18 березня 1953, Ленінград) — український і російський літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф.

Біографічні дані

К. О. Копержинський народився 4 листопада 1894 року в с. Глібів Подільської губернії.

В 1897 році батька перевели до Кам'янця-Подільського. У 1913 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію, а у 1918 році — історико-філологічний факультет Петроградського університету.

В 1922—1923 роках викладав у Кам'янець-Подільському інституті народної освіти, а у 1923—1925 роках — у Петроградському університеті.

Брав участь у роботі Кам'янець-Подільського наукового товариства при ВУАН, яке існувало від 1925 до 1930 року^[1].

В 1925—1929 роках був професором Одеського інституту народної освіти, викладав історію літератури та російську літературу. Одночасно керував українським відділом Центральної наукової бібліотеки Одеси.

З 1929 року жив у Києві і працював у Комісії давнього українського письменства. До 1930 року був дійсним членом Науково-дослідної кафедри історії України при Всеукраїнській Академії Наук, у 1931—1933 роках — науковим співробітником кафедри української етнографії при ВУАН, науковим співробітником Київської філії Інституту Тараса Шевченка.

В листопаді 1928 року секретарював на зборах колективу ВУАН, скликаних з приводу викриття Спілки Визволення України. Мав виступати теж і проти Грушевського. Але й це не врятувало його від репресій.

В 1934 році був заарештований і засуджений на 3 роки ув'язнення.

З 1937 року був професором кафедри російської мови Іркутського педагогічного інституту. Одночасно в 1940 року став викладати історію літератури, російську літературу, слов'янські мови в Іркутському державному університеті. В 1944—1945 роках завідував кафедрою слов'янознавства історико-філологічного факультету Іркутського університету.

В 1940 році був затверджений у вченому званні професора.

З 1945 року обіймав посаду професора кафедри слов'янської філології Ленінградського державного університету.

Член Ленінградського товариства дослідників історії, письменства та мови, Помер 18 березня 1953 року в Ленінграді. Реабілітований посмертно.

Наукова діяльність

Досліджував історію українського театру, історії української та російської літератур, питання фольклору, етнографії, міжслов'янських літературних взаємин.

Праці

Питання про наукову постановку справи вивчення побуту // Червоний шлях. — 1925. — № 5. — С. 103—111.
Обжинки: Обряди збору врожаю у слов'янських народів нової доби розвитку. — Одеса, 1926. — 59, [1] c.
Бібліографічні уваги до історії української книги 80 — 90-х років ХІХ століття в Одесі // Праці Одеської Центральної Наукової Бібліотеки. — 1927. — Т. І. — С. 164—171.
Огляд видань Одеського наукового при Українській АН товариства // Записки Українського бібліографічного товариства в Одесі. — 1928. — Ч. 1. — С. 34 — 37.
Бібліографічний огляд. Українське літературознавство і критика // Україна. — 1928. — Кн. 28. — С. 110—123.
Пережиток симпатетичної магії в косарській обрядовості на Україні // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. — Т.ІІ. — 1928. — С. 3 — 9.
М. Ф. Комаров у суперечках з цензурою наприкінці 80-х і на поч. 90-х років // Україна. — 1929. — Кн. 33. — С. 50 — 64.
Науково-дослідчий і науково-видавничий рух Радянської України в 1928 році. Бібліографічний огляд. Українське літературознавство, історія театру й критика // Україна. — 1929 — Кн. 36. — С. 98 — 120.
Відрядження наукового співробітника К. О.
Копержинського до Ленінграду й Одеси // Україна. — 1929. — Кн. 37. — С. 172—173.
Українське наукове літературознавство за останнє десятиліття, 1917—1927 // Студії з історії України науководослідної кафедри історії України. — К., 1929. — Т. 2. — С. 21 — 52.
Українське наукове літературознавство за останнє десятиліття. 1917—1927. — К.: Всеукраїнська АН, 1929. — 34 с
Ранние повести М. Е. Салтыкова//Учене записки Иркутского государственного педагогического института. — 1940. — Вып. 5: История, література, языкознание. Психология, география, библиография. — С. 86 — 122..

Див. також

Комісія бібліографії історії України

Примітки

↑ О. В. Юркова. Кам'янець-Подільське наукове товариство при ВУАН [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Джерела та література

І. М. Лисенко. Копержинський Костянтин Олександрович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 127. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 222—223. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 560.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 3. — С. 1129—1130.
Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 317.
Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 239.
Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 36.
Назаренко Євген. Кость Копержинський // Кам'янець-Подільський вісник. — 1997. — 27 вересня. — С. 7.
Назаренко Є. Кость Копержинський // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. — Хмельницький: Доля, 1995. — С. 300—302.
Назаренко Є. Свято Цецери в Миньківцях в оцінці Костя Копержинського // Моя газета . — 2003. — 16 жовтня. — С. 4.
Левченко В. В. Копержинский Костянтин Олександрович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ — середина ХХ ст.). — Одеса: Друкарський дім, 2009. — С. 178—180.