Катери́на Йо́сипівна (за іншими даними Олена Олександрівна) Ко́нча, у шлюбі Гончаревська; бл.1860 — ?) — оперна співачка (лірико-драматичне сопрано) і педагог. Викладала в Музично-драматичній школі М. Лисенка.

Закінчила Петербурзьку консерваторію (викладач — К. Еверарді). В Італії навчалась у Ф. Ламперті й К. Ферні-Джіральдоні.^[1]

1884—1885 — солістка Маріїнської опери.

1885—1886, 1887—1888 — солістка Тифліської опери.

1886—1887 — солістка Київської опери.

1889—1890 — виступала в Панаєвському театрі (приватна опера в Санкт-Петербурзі).

1890—1891 — солістка Казансько-Саратовського оперного товариства.

1893—1894 — виступала в Опері Кононова в Петербурзі.

Володіла рівним, легким і в той же час сильним голосом широкого діапазону, блискучою вокальною школою.

Від 1904 — викладач Музично-драматичної школи М. Лисенка в Києві.

• Валентина («Гугеноти» Мейєрбера)
• Маргарита («Фауст» Гуно)
• Наташа («Русалка» Даргомижського)
• Тетяна, Марія, Наталія («Євгеній Онєrін», «Мазепа», «Опричник» Чайковського)
• Розіна («Севільський цирульник» Россіні)

• Іван Лисенко. Словник співаків України. К.: Рада, 1997 — с. 147
• Бенефис r-жи Кончи // Новое время.- 1890.- 10(22) лютого(рос.)
• Чечотт В. Дебют r-жи Кончи// Киевлянин.- 1886.- 5 листопада(рос.)

• Конча Олена Олександрівна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 539.