PROFILPELAJAR.COM

Константін Кантакузіно
Константін Кантакузіно
рум. Constantin Cantacuzino
Народився	11 листопада 1905 ; Бухарест, Румунія
Помер	26 травня 1958 (52 роки) ; Іспанія
Поховання	Civil Cemetery, Madridd
Країна	Румунія
Діяльність	тенісист, бортінженер, інженер, військовослужбовець, хокеїст
Знання мов	румунська
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	капітан
Батько	Mihail G. Cantacuzinod
Мати	Marie Cantacuzèned
Діти	Oana Orlead
Нагороди
	Орден Михая Хороброго 3-го класу
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Константін Кантакузіно (рум. Constantin Cantacuzino; 11 листопада 1905, Бухарест — 26 травня 1958, Мадрид) — румунський військовий льотчик, найрезультативніший румунський ас Другої світової війни.

Літав на німецькому літаку Messerschmitt Bf 109 і британському Hawker Hurricane. Здійснив 608 вильотів, збив 54 літаки противника (за іншими даними, 51 або 56), серед яких були радянські, американські і німецькі літаки.

Біографія

Походив зі стародавнього знатного роду Кантакузіно, його батьками були Міхай Кантакузіно і Марія Розетті.

Під час навчання в бухарестській школі захоплювався автоспортом, брав участь в мотогонках. Також захоплювався тенісом і хокеєм — брав участь в чемпіонатах світу 1931 року в Польщі і 1933 року в Чехословаччині. У 1933 році в Константіна з'явилася пристрасть до авіації, і, щоб навчитися літати, він створив приватну авіашколу, витративши на це значну суму грошей. Ставши пілотом, в 1939 році на німецькому біплані Bücker Bü 133 він виграв чемпіонат Румунії з вищого пілотажу. До початку Другої світової війни Кантакузіно налітав понад дві тисячі годин, ставши досвідченим пілотом.

У 1941 році Кантакузіно став пілотом румунської національної транспортної авіакомпанії LARES (нині — TAROM), але незабаром залишив цю посаду і добровільно перейшов на службу в військову авіацію. У складі 53-й ескадрильї 7-ї винищувальної групи, оснащеної британськими винищувачами «Харрікейн», Кантакузіно взяв участь в боях на Східному фронті. Після того, як в грудні 1941 року більшість румунських ескадрилій були відкликані з Східного фронту в Румунію, Кантакузіно повернувся на свою колишню посаду в авіакомпанію LARES. У квітні 1943 року він знову був мобілізований в ту ж 7-ю винищувальну групу, оснащену винищувачами Messerschmitt Bf 109, і воював на Східному фронті, де в травні був призначений командиром 58-ї ескадрильї в званні капітана. Восени 1943 року пілот захворів і був поміщений в шпиталь, звідки повернувся на службу 10 лютого 1944 року і в складі 7-ї винищувальної групи воював в Молдавії. У травні 1944 року 7-я винищувальна група була перейменована в 9-ю, і, коли в серпні загинув її командир капітан Александру Шербенеску, Константін Кантакузіно був призначений командиром групи замість нього. На початку вересня 9-я винищувальна група в складі 1-го авіакорпусу була переведена в Південну Трансільванію.

Після закінчення війни Кантакузіно демобілізувався і повернувся на свою колишню роботу в авіакомпанію LARES. Після того як 30 грудня року 1947 до влади в Румунії прийшли комуністи, компанія була націоналізована, а сам Кантакузіно втратив весь свій статок. У 1948 році йому вдалося покинути Румунію і перебратися спочатку до Італії, а потім в Іспанію. Тут він зміг зібрати гроші на покупку легкого спортивного літака і заробляв на життя, виступаючи в різних авіашоу.

Сім'я

Дружина — румунська актриса Надя Грей, дочка — письменниця Оана Орлеа.

Нагороди

Орден «Доблесний авіатор»
- золотий хрест з двома планками (28 листопада 1941)
- командорський хрест
Орден Михая Хороброго 3-го класу з мечами
Залізний хрест 2-го і 1-го (28 серпня 1943) класу (Третій Рейх)