Нестор Кондратюк
Кондратюк Нестор Павлович (сцена з вистави)
Ім'я при народженні	Нестор Павлович Кондратюк
Народився	5 квітня 1937(1937-04-05) с. Людвинівка, Холмський повіт, Люблінське воєводство, Польська Республіка
Помер	6 липня 2014(2014-07-06) (77 років) Вінниця, Україна
Національність	українець
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	актор
Звання
IMDb	ID 6626320
Нагороди та премії
Нестор Кондратюк у Вікісховищі

Кондратю́к Не́стор Па́влович (5 квітня 1937, с. Людвинівка, Холмський повіт, Люблінське воєводство, Польська Республіка — 6 липня 2014, Вінниця, Україна) — український актор і режисер, Народний артист України.

Нестор Павлович народився в с. Людвинів Холмського повіту Люблінського воєводства (Польща). Під час депортації українців з Польщі 1945 року сім'ю депортували під Кам'янець-Подільський, в село Залісся. У голод мусили переїхати на Волинь до родичів, також депортованих.

У 1952–1955 рр. навчався в культпросвітучилищі м. Ківерці Волинської області. Після закінчення працював впродовж року на посаді методиста клубної роботи в райцентрі Ківерці Волинської області. У 1956 році Нестора Кондратюка призивають до лав Радянської армії у Вінницю. Беручи активну участь в художній самодіяльності Будинку офіцерів, він став артистом балету, а після служби пройшов відбір у Вінницький театр. У 1961–1965 роках — навчався в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенко-Карого на акторському факультеті, курс В.Биковця. По закінченні закладу рік працював в Одеському театрі Жовтневої революції. З 1966 року — артист Вінницького муздрамтеатру ім. М.Садовського.

У 1974 році отримав звання Заслуженого артиста України. А у 1981 році Нестору Кондратюку присвоєно звання Народного артиста України.

У 1961 році одружився з солісткою балету Маргаритою Галежею. У 1962 році у них народився син Максим, нині тележурналіст, а в 1968 — з'явилася на світ донька Катерина. У 2005 році помирає дружина Маргарита.

Нестор Кондратюк є провідним артистом Вінницького театру ім. М.Садовського, зіграв понад 200 ролей. Глядачі добре знають його за ролями у спектаклях:

• Сталін — «Війна» (Стаднюка). Реж. — В. Селезньов,
• Швейк — «Бравий солдат Швейк» (Я. Гашека). Реж. — В.Лукашов,
• Кочубей — «Мазепа» (інсценація В. Селезньова за творами Б. Лепкого). Реж. — В. Селезньов,
• Дяк — «Маруся Чурай» (Л. Костенко). Реж. — В. Селезньов,
• Йосип, слуга Хлестакова — «Ревізор» (М. Гоголя). Реж. — В. Селезньов,
• Антоніо — «Шалений день, або одруження Фігаро» (Бомарше). Реж. — В. Селезньов,
• Дід — «Осіння мелодія» (В. Селезньова). Реж. — В. Селезньов,
• Реб Мордхеле — «Хелемські мудреці» (М. Гершензона). Реж. — В. Сікорський,
• Старий — «Незакінчена історія» (В. Селезньова). Реж. — В. Селезньов, та у багатьох інших.

• «Легенда про безсмертя» (1985),
• «Ігор Саввович» (1986, т/ф, 3 а),
• «Просто жах»,
• «Земляки» (1988, т/ф),
• «Фатальна помилка»,
• «Покута»,
• «Моцарт»,
• 1991 — «Із житія Остапа Вишні».

За вагомий особистий внесок у культурний розвиток України, вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України указом президента України Віктора Ющенка у 2008 році нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

• Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2014)^[1]

• Фицайло, С. Нестор Павлович Кондратюк [Текст]: [актор Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського] / С. Фицайло // «Земле моя, запашна, барвінкова…». Календар знаменних і пам'ятних дат Вінниччини 2007 року. — Вінниця, 2006. — С. 112—115

• Біографія [1] [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.]

• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.315.