На півночі, півдні та південному заході Конголезькі дощові ліси переходять у більш сухі лісосавани, що представляють собою мозаїку сухих лісів, саван та лугів[3]. На заході конголезькі ліси переходять у прибережні ліси Нижньої Гвінеї, які простягаються від Південно-Західного Камеруну до Південної Нігерії та Беніну. Ці лісові зони мають багато спільних рис, тому їх іноді об'єднують у Нижньогвінейсько-Конголезькі ліси. На сході, в горах Альбертінського рифту, що є частиною Східно-Африканського рифту, рівнинні конголезькі ліси переходять у гірські ліси Альбертінського рифту.
Конголезькі дощові ліси вирізняються меншим різноманіттям, ніж дощові ліси Амазонії та Південно-Східної Азії. Тим не менш їх рослинний та тваринний світ є більш багатим та різноманітним, ніж у більшості інших місць на Землі. Тут росте близько 10 000 видів рослин, з яких близько 30 % з яких є ендемічними[2]. Серед понад 400 видів ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити лісових слонів (Loxodonta cyclotis), африканських леопардів (Panthera pardus pardus), лісових бонго (Tragelaphus eurycerus), китицевухих свиней (Potamochoerus porcus), звичайних шимпанзе (Pan troglodytes), бонобо (Pan paniscus), гірських горил (Gorilla beringei beringei), західних рівнинних горил (Gorilla gorilla gorilla) та ендемічнихокапі (Okapia johnstoni). Також у дощових лісах регіону живе близько 1000 видів птахів та 700 видів риб[2].
Збереження
Загрозою для збереження дощових лісів є знищення та фрагментація лісових масивів внаслідок масової вирубки, створення плантацій олійної пальми та видобутку корисних копалин. Торгівля м'ясом диких тварин і браконьєрство виснажують дику природу регіону[2]. Протягом 2000-х років щорічно знищувалося 0,3 % лісів регіону, що було найнижчим показником серед усіх великих регіонів дощових лісів у світі[4][5]. З 2015 по 2019 рік темпи вирубки лісів[en] у Демократичній Республіці Конго подвоїлися[6]. У 2021 році вирубка конголезьких дощових лісів зросла на 5 %[7].
↑ абвгCongo Basin. World Wildlife Fund. World Wildlife Fund - WWF. Процитовано 20 травня 2022.
↑Linder, H. Peter, Helen M. de Klerk Julia Born et al. (2012). "The partitioning of Africa: statistically defined biogeographical regions in sub‐Saharan Africa". Journal of Biogeography Volume 39, Issue 7 May 2012. [1]
↑Mayaux, P.; Pekel, J. F.; Desclée, B.; Donnay, F.; Lupi, A.; Achard, F.; Clerici, M.; Bodart, C.; Brink, A.; Nasi, R.; Belward, A. (2013). Mayaux et al 2013. Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series B, Biological Sciences. Philosophical Transactions of the Royal Society B. 368 (1625): 20120300. doi:10.1098/rstb.2012.0300. PMC3720022. PMID23878331.