Село Комендантівка знаходиться на лівому березі річки Сухий Кобелячок, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Дабинівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Кобелячок, на протилежному березі — село Калашники. Розташоване за 57км від райцентру та за 18км від залізничної станції Галещина.
За переписом 1859 року тут налічувалося 53 двори та 447 жителів.[3]
В кінці XVIII ст. село належало ротмістрові у відставці А.І. Білевичу, який отримав його як посаг за дочку князя Давида Туркестанова (якого в народі називали «комендантом» – звідси і назва села).
У 1850 р. село отримав у спадок Олександр Дмитрович Білевич.
В селі була Софіївська церква, дерев’яна, одноверха, на мурованому цоколі церкви в ім’я святої Софії, будівництво якої розпочалося 1884. Церква споруджувалася на кошти місцевих поміщиків Білевичів та жителів навколишніх сіл. Освячення відбулося у вересні 1885. Софіївська церква вважалася приписною до Покровської церкви с. КобелячокКременчуцького повіту. Поряд з нею знаходився будинок для причту, де з родиною проживав псаломщик Степан Михайлович Лук’янов, учасник російсько-турецької війни 1877–1878, кавалер двох георгіївських хрестів. Службу в храмі правили священики Дмитро Степанович Сокологірський та Іван Кипрійович Базилевич.
Софіївська церква проіснувала до 1900, коли з невідомих причин згоріла. Щоб парафіяни (616 осіб) не залишилися без храму, власник села Олександр Дмитрович Білевич (1844–1916) дав згоду на добудову до родинної каплиці-усипальні приміщення, до якого перенесли престол Софіївської церкви. Новий храм почав діяти з 1901.
1900 - було 109 дворів та 616 жителів, земска школа, відбувалося дві ярмарки на рік.[3]
На місці сучасного села до 1957 року існували населені пункти Комендантівка Перша і Комендантівка Друга. [3]
За перпеписом 1926 року у К.Першій - 97 дворів та 444 жителя, у К.Другій - 113 дворів та 572 жителя.[3]
У 1928 році організовано колгосп "Червоний колос".[3]
У період німецько-фашиської окупації (7.11.1941р до 27.09.1943р) гітлерівці розстріляли трьох жителів села, вивезли на примусові роботи до Німеччини 188 чоловік.[3]
На території села існувало центральна садиба колгоспу "Росія", відділеня зв'язку, початкова школа, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб на 400 місць, бібліотека (11 тис. одиниць зб.)[3]
Село прикметне унікальною пам'яткою — пірамідою-гробницею (таких на всю Україну лише дві: друга — в селі Березова РудкаПирятинського району, також Полтавщині, а ще одна — у Римі). Залишки інших розташовані в різних пейзажних парках Західної Європи (в Бельгії, Франції тощо). Стоїть піраміда в кінці села на цвинтарі. 15-метрова гранітна піраміда в селі Комендантівка належала родині Білевичів.
Родовий герб Білевичів
Відновлена могила Білевичів
Стан у 2013 році
Стан у 2013 році
Стан у 2013 році
Братська могила воїнів що загинули у 1943 році під час визволення села
У 1959 році відкрито пам'ятник воїнам-односельцям що полягли (35 чоловік) на фронтах Другої Світової війни.
Доїхати сюди можна з міста Кременчук або з Кобеляк Полтавської області автобусом «Кременчук-Кобеляки».