Командування — організаційно-штатний або створений тимчасово орган військового управління, який має у своєму складі штаб, служби, колективи, окремі посадові особи, що наділені правами і обов'язками стосовно оперативного керівництва військами (силами) у мирний і воєнний час. Через командування командувачі (головнокомандувачі) здійснюють процес цілеспрямованого впливу на війська, для підтримки готовності військ до виконання завдань за призначенням, їх підготовки та успішного виконання ними завдань у ході ведення операції (бойових дій).

Командуванню оперативної ланки зазвичай підпорядковуються різні з'єднання та частини одного або, як виключення, різних видів (родів) збройних сил. Командуванню стратегічного рівня управління підпорядковуються об'єднання одного, а іноді і декількох видів збройних сил. Вперше командування, як орган управління військами, появилися в Королівських повітряних силах Великої Британії у 1936 році. За часів Другої світової війни багато армій союзників почали формувати такі ланки військового управління.

Командування збройних сил у регіональній зоні або на театрі воєнних дій є основним оперативним об'єднанням, призначеним для вирішення певних оперативно-стратегічних завдань.

• Генеральний штаб
• Система управління військами
• Головнокомандувач
• Організаційно-штатна структура військового формування
• Ставка Верховного головнокомандувача (Російська імперія)

• Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 259. — ISBN 00101-236. (рос.)

• Управление войсками
• ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий режим воєнного стану [Архівовано 24 Вересня 2018 у Wayback Machine.]
• ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий режим надзвичайного стану [Архівовано 2 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]

• Рипенко Ю. Б. Управление войсками. Серия: Коммандос, Издательство: Харвест, АСТ, 2006 г. ISBN 978-5-17-036929-4
• Рендулич Л. Управление войсками. — М.: Воениздат, 1974.