З боксом Кларессу познайомив її батько Бо Шилдс, який сам був боксером, тренером і брав участь у підпільних боях. Він був спочатку проти того, щоб Кларесса займалася боксом, але коли їй було 11 років, здався її умовлянням і заплатив місцевому клубу, щоб донька могла відвідувати тренування.[2]
Любительська кар'єра
Після перемог на юнацьких чемпіонатах Кларесса взяла участь у 2011 році у чемпіонаті Національної поліцейської атлетичної ліги, здобула перемогу у середній вазі і була кваліфікована на олімпійський відбір США, який успішно пройшла.
Після перемоги в олімпійському відборі США Шилдс потрапила на чемпіонат світу 2012, де стартувала з перемоги в 1/32, але зазнала невдачі в 1/16 проти британки Саванни Маршалл, і шанси Шилдс на кваліфікацію на Олімпійські ігри 2012 залежали від подальшого виступу Маршалл. Британка стала чемпіонкою світу 2012, а Шилдс отримала пропуск на Олімпіаду. Поразка від Маршалл залишилася єдиною в любительській кар'єрі Шилдс.
Виступ на Олімпіаді 2012
У чвертьфіналі перемогла Анну Лорелл (Швеція) — 18-14
Дебютувала з перемоги на профірингу 19 листопада 2016 року. Бій Шилдс з Франчон Крюс пройшов в андеркарді бою Андре Ворд - Сергій Ковальов.
10 березня 2017 року в бою з угоркою Сільвією Шабадош Шилдс завоювала вакантний титул чемпіонки Північної Америки за версією NABF. Бій транслювався каналом Showtime, і це був перший випадок, коли 6-раундовий жіночий бій очолював андеркард головного бою, в якому в цей вечір зустрічалися росіянин Микола Потапов і американець Антоніо Ньєвес.
16 червня 2017 року у 8-раундовому поєдинку Кларесса перемогла Сідні Лебланк і завоювала "срібний" пояс за версією WBC.
4 серпня 2017 року в Детройті в своєму четвертому бою в головному поєдинку вечора Шилдс відібрала у до того непереможної німкені Ніккі Адлер звання чемпіонки світу за версією WBC, завоювавши попутно вакантне звання чемпіонки за версією IBF, у другій середній вазі. Перевага Шилдс була настільки очевидною, що здавалося, що у неї в суперниках не чемпіонка світу, а посередній боксер. 10-раундовий поєдинок закінчився технічним нокаутом німкені у 5 раунді.[3] Бій транслювався на Showtime.
12 січня 2018 року в головному поєдинку вечора Шилдс провела захист чемпіонських титулів, здолавши в 10 раундах співвітчизницю Торі Нельсон.
22 червня 2018 року в Детройті Шилдс перемогла костариканку Ганну Габріельс і завоювала вакантні титули чемпіонки світу за версіями WBA і IBF у середній вазі. Незважаючи на кінцеву перемогу одностайним рішенням, бій склався для Кларесси дуже непросто. В першому раунді вона побувала в нокдауні, а до 8 раунду у неї під оком з'явилася велика гематома. Перемога дозволила Шилдс стати чемпіонкою світу в двох категоріях в шостому бою і перевершити досягнення Василя Ломаченко в боксі серед чоловіків, який досяг подібного за 7 поєдинків.[4]
17 листопада 2018 року Кларесса додала до титулів WBA і IBF ще й вакантний титул WBC, здобувши перемогу одностайним рішенням над шотландкою Ганною Ренкін.[5]
8 грудня 2018 року Шилдс легко перемогла Фемке Германс з Бельгії в бою, який був частиною останнього вечора професійного боксу, який транслював канал HBO.
13 квітня 2019 року в Атлантик-Сіті чемпіонка WBC, WBA, IBF Кларесса Шилдс і чемпіонка WBO німкеня Крістіна Хаммер провели поєдинок за звання абсолютної чемпіонки світу в середній вазі. Шилдс володіла ініциативою, була близька до дострокової зупинки бою і не дала Хаммер жодного шансу на перемогу, здобувши перемогу одностайним рішенням.[6] Ця перемога дозволила Кларессі стати абсолютною чемпіонкою світу, другою в історії жіночого професійного боксу після Сесілії Брехус, і першою володаркою пояса журналу Ринг в середній вазі.[7]
10 січня 2020 року Шилдс вписала своє ім'я в історію боксу, перевершивши досягнення Василя Ломаченко в боксі серед чоловіків, який став чемпіоном світу в трьох категоріях за 12 поєдинків. Шилдс, перебоксувавши в бою за вакантні титули чемпіонки світу за версіями WBC і WBO у першій середній вазі хорватку Івану Хабазін, стала чемпіонкою світу в трьох категоріях за 10 поєдинків.[8][9]
.svg){kind=small}
