Керніт

Керніт
Керніт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураKer[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаNa₂B₄O₆(OH)₂·3H₂O Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 106.DB.05[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьКерн[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьKramer districtd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Керніт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Керніт (рос. кернит; англ. kernite; нім. Kernit m) — мінерал класу боратів.

Етимологія та історія

Керніт вперше був знайдений у родовищі борату „Rich Station“ в переписній місцевості Борон в окрузі Керн, Каліфорнія, і був описаний у 1927 році американським мінералого Вальдемаром Теодором Шаллером, який назвав мінерал за місцем знахідки (округ Керн).[5]

Типовий матеріал мінералу зберігається в Гарвардському університеті поблизу Кембриджа, штат Массачусетс (реєстраційний номер 88508) та Національному музеї природної історії Вашингтона, округ Колумбія, США (реєстраційний номер 95643).

Загальний опис

Водний борат натрію острівної будови Na2B4О7•4Н2О.

Містить (%): Na2О — 22,65; B2О3 — 50,8; Н2О — 26,55.

Сингонія моноклінна.

Утворює подовжені або клиноподібні кристали, волокнисті, зернисті агрегати.

Спайність довершена у трьох напрямках.

Колір безбарвний або білий.

Блиск скляний.

Твердість 2,5—3,0.

Густина 1,904—1,918.

Асоціація: бура, ініоїт, улексит, колеманіт.

Зустрічається у вулканогенно-осадових родовищах бору. Входить до складу борних руд. Виявлений у соляних родовищах Керн, шт. Каліфорнія, США. Крім того, знайдений на родовищі бури Тінкалаю, Салар-дель-Хомбре Муерто, провінція Сальта, Аргентина. Копальня «Кірка», провінція Ескішехір, Туреччина.

Див. також

Примітки

  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. а б Schaller W. T. Kernite, a new sodium borate // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 1927. — Vol. 12, Iss. 1. — P. 24–25. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
  5. Mindat – Kernite (englisch). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.

Література

Посилання