|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Качан Онисим Олександрович
Народився	13 липня 1922(1922-07-13) Київ
Помер	6 березня 1996(1996-03-06) (73 роки) Київ
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	хімік
Alma mater	Вірменський державний інженерний університет
Галузь	хімія високомолекулярних сполук
Заклад	Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського Білоцерківський національний аграрний університет ІХВС ІФРГ Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор хімічних наук

Онисим Олександрович Качан (нар. 13 липня 1922 Київ - пом. 6 квітня 1996) — доктор хімічних наук, професор. Фахівець у галузі фотохімії, радіаційної хімії і хімії високомолекулярних сполук^[1].

Онисим Олександрович Качан народився 13 липня 1922 р. у М. Київ. У 1930-41 рр. навчався в школі, а потім вступив до Київського інституту кіноінженерів. Згодом навчався в Єреванському політехнічному інституті, який закінчив у 1945 р. та працював на кафедрі фізичної та колоїдної хімії цього ж інституту. У 1946 р. переїздить до Києва і працює в Інституті фізичної хімії АН УРСР на посаді молодшого наукового співробітника, де у 1951 р. захистив кандидатську дисертаційну роботу на здобуття наукового звання кандидата хімічних наук. З 1952 до 1961 р. працював у Білоцерківському сільськогосподарському інституті асистентом, доцентом, а потім завідувачем кафедри загальної хімії. З 1961 до 1975 р. працював в Інституті хімії високомолекулярних сполук АН УРСР старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії та завідувачем відділу модифікації полімерів. У 1970 р. захистив докторську дисертацію, а у 1971 р. О.О. Качану присвоєно наукове звання професора. З 1975 до 1978 р. - завідувач відділу Інституту фізіології рослин АН УРСР, а у 1978 - 1990 рр. завідувач відділу, провідний науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України.

Онисим Олександрович Качан проводив дослідницьку роботу в галузі модифікації полімерних матеріалів шляхом сенсибілізованої прищепленої полімеризації, яка мала велике практичне значення. Був відомим фахівцем у галузі фотохімії, радіаційної хімії і хімії високомолекулярних сполук. Ним розроблена фотохімічна технологія коекструзії з фотохімічним зшиванням для отримання двошарової ізоляційної плівки, яка знайшла широке використання для захисту металевих поверхонь від корозії.

Під його керівництвом підготовлено 19 кандидатів наук, його наукові здобутки та науково-організаційна діяльність відзначена медалями «За трудовую доблесть», «За доблестный труд», «Изобретатель СССР» та ін.

О.О. Качан - автор майже 250 наукових публікацій, зокрема 26 винаходів СРСР і 3 монографій.

1. Качан А.А., Шрубович В.А. Фотохимическое модифицировае синтетических полимеров. - Киев: Наук. думка, 1973. -159 с.
2. Качан АА, Замотаев П.В. Фотохимическое модифицирование полиолефинов. - Киев: Наук. думка, 1990.- 278 с.
3. Качан А.А. Развитие физической химии на Украине. - Киев: Наук. думка, 1989.- 278 с.
4. Качан А.А., Дикий МА, Замотаев П.В. Фотоинициированное сшивание в присутствии перекисных соединений // Пласт. массы. -1986. - №12.- С.1309 -1312.

• 1. Zamotaev, P. V., Litsov, N. J., & Kachan, A. A. (1986). Photochemical reactions of 9, 10-anthraquinone and some of its derivatives in polyethylene. Polymer photochemistry, 7(2), 139-152.
• 2. Kachan, A. A., Kurgan, N. P., Kulik, N. V., Boyarskii, G. Y. (1971). Two-photon heterogeneous photodegradation of an aromatic polyurethane [Архівовано 19 Квітня 2018 у Wayback Machine.]. Theoretical and Experimental Chemistry, 4(4), 314-317.
• 3. Kulik, N. V., Negievich, L. A., Kachan, A. A. (1974). Study of the reaction of phenyl isocyanate with Aerosil. Theoretical and Experimental Chemistry, 7(5), 568-571.
• 4. Качан, А. А., Чернявский, Г. В., & Шрубович, В. А. (1967). Фотохимическое сшивания полиетилена в присутствии хлороформа, четыреххлористого углерода, тетрахлоретилена и бензофенона. Высокомолекулярные соединения, 43.

Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України (50 років) 1958—2008 Київ-2008. Лебедєв Є.В. (головний редактор) УДК 678.54.64