Катастрофа рейсу 8641 стала першою та найбільшою катастрофою в історії літака Як-42; після розпаду СРСР залишається найбільшою авіакатастрофою в історії Білорусі.
А також авіакатастрофа під Наровлею стала найбільшою в історії літака Як-42 та всіх літаків ДКБ імені Яковлєва.
Ганна Миколаївна Шейкіна, 42 роки (народилася 9 лютого1940 року).
Тамара Михайлівна Васищева, 40 років (народилася 25 вересня1941 року).
Ольга Павлівна Павлова, 34 роки (народилася 1 грудня1947 року).
Юрій Борисович Рябов, 23 роки (народився 13 травня1959 року).
Хронологія подій
Рейс SU-8641 вилетів з Ленінграда до Києва о 09:01 MSK з однохвилинною затримкою через пасажира, що запізнився, після чого зайняв ешелон 9100 метрів. Всього на борту літака були 8 членів екіпажу та 124 пасажири — 113 дорослих та 11 дітей.
У розслідуванні причин катастрофи брав участь Олександр Яковлєв, генеральний конструктор ДКБ імені Яковлєва.
Першопричиною катастрофи рейсу 8641 стала катастрофічна відмова механізму перестановки стабілізатора (МПС), що є гвинтовим домкратом[en]. Через проектно-конструктивну помилку гвинтова пара постійно знаходилася в умовах підвищеного зносу, характерного для етапу приробітку на кривій зносу пари тертя за часом; стирання витків гайки також сприяв невдалий вибір мастила.
При цьому механізм МПС не був заводським браком Саратовського авіазаводу; завод випускав МПС за усіх параметрів, закладених конструкторами (розміри різьблення, марки матеріалів, мастило тощо). Якби це був заводський брак, він виявився б на одиничних літаках, а не на всьому парку літаків даного типу. Регламент з огляду даного механізму МПС був такий, що при періодичних оглядах кожні 300 льотних годин ознаки підвищеного зношування гвинтової пари неможливо було виявити. В результаті цього різьблення настільки зносилося, що під час польоту рейсу 8641 відбулося роз'єднання гайки та гвинта. Так, як даний механізм є також передньою опорою для стабілізатора, то від повітряного потоку, що набігає, той швидко перейшов на максимальний кут, тим самим ввівши літак в пікірування. При подальшому зростанні швидкості через підвищений повітряний напор стався відрив стабілізатора, що в результаті призвело до появи крена, що швидко зростає вліво.
Винуватці катастрофи
За випуск у серію дефектної конструкції механізму МПС, вироком Верховного суду РРФСР від 20 жовтня1983 року до позбавлення волі на 2 роки за ст. 172 КК РРФСР (недбалість) з відстрочкою вироку (ст. 46-1 КК РРФСР) строком на 1 рік були засуджені керівники, які затвердили креслення МПС, що поставили на них свої підписи та печатки[3]:
Сергій Олександрович Андрєєв, 1932 року народження (50 років), уродженець Москви, росіянин, освіта — вища, одружений, член КПРС з 1964 року, раніше не судимий, заступник Головного конструктора Московського машинобудівного заводу «СКОРОСТЬ» (з 1976 року).
Юрій Павлович Первушин, 1926 року народження (56 років), уродженець ДєдовськаІстринського районуМосковської області, росіянин, освіта — вища. Закінчив Московський авіаційний інститут у 1954 році, одружений, член КПРС з 1956 року, раніше не судимий, начальник відділу механізмів Московського машинобудівного заводу «СКОРОСТЬ» (з 1975 року).
Георгій Іванович Румянцев, 1927 року народження (55 років), уродженець Москви, росіянин, освіта — вища. Закінчив Московський авіаційний інститут у 1956 році, одружений, член КПРС з 1952 року, раніше не судимий, начальник бригади управління Московського машинобудівного заводу «СКОРОСТЬ» (з 1975 року).
Наслідки
Після катастрофи під Наровлею експлуатація та виробництво Як-42 були припинені на 2 роки. При ретельному огляді всіх даних літаків підвищений знос різьблення приводу стабілізатора був виявлений на багатьох із них. Експлуатація та виробництво Як-42 було відновлено в 1984 році.
У 2021 році на 39 років на трагедії на місці падіння літака встановлено пам'ятник жертвам катастрофи,[4]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
