Касія Константинопольська

Касія Константинопольська
Народилася810[1]
Стамбул, Східна Римська імперія[1]
Померла865[1]
Стамбул, Східна Римська імперія[1]
У ликусвятий
Медіафайли на Вікісховищі

Касія Константинопольська (грец. Κασσία; Кассіана, Ікасія, грец. Εικασία[2]; близько 805, Константинополь — після 867, Константинополь) — грецька черниця Константинопольської церкви (Константинопольський патріархат), засновниця жіночого монастиря в Константинополі; поетеса, гімнографка, композиторка.

Шанується в православній церкві як свята (у лику преподобних), день спомину — 7 вересня[3] і 16 жовтня[4] (за юліанським календарем). Авторка літургійних творів і ямбічних епіграм; єдина жінка серед візантійських гімнографів, чиї твори увійшли до богослужбові книги православної церкви.

Життєпис

Касія народилася близько 804—805 року в Константинополі в багатій і знатній родині. Її батько, мабуть, займав придворний чин кандидата і, ймовірно, помер до 815 року. Касія і її мати (ім'я невідомо) були іконошанувальницями і під час другого періоду іконоборства допомагали православним сповідникам. Касія була в листуванні з преподобним Феодором Студитом (збереглося три листи Феодора до неї). У Касії була сестра, чиє ім'я невідоме.

Касія отримала хорошу світську освіту: якщо її гімнографічні твори говорять про хороше знання Св. Писання, то з алюзій, що містяться в її ямбічних віршах, можна зробити висновок, що вона була знайома не тільки з творіннями св. отців, але й творами античних авторів — наприклад, Платона і Ахілла Татія.

Касія була дуже красива, і у 821 році брала участь у оглядини найкрасивіших дівчат Імперії, влаштованому для імператора Феофіла. У хроніках зустрічається вказівка, що вибір наречених і одруження мали місце в 830 р., за вказівкою мачухи Феофіла Евфросини, але це не зовсім узгоджується з даними всіх джерел, а також з хронологією життя Касії, яка не могла брати участь в оглядинах в 830 р., оскільки в той час їй було б не менше 25 років, дату 830 р. для вибору наречених підтримував Тредгольд (який до того ж помилково вважав, ніби Феофіл народився в 813 р.), і деякі вчені (але далеко не всі) некритично прийняли його висновки; в даний час цей погляд переглядається, оскільки побудови Тредгольда неможливо узгодити з хронологією життя як Касії, так і Феофіла.

Не ставши імператрицею, Касія заснувала в Константинополі монастир, постриглася там і вела подвижницьке життя, пишучи церковні гімни (стихири) і канони. Точне місце розташування її монастиря не відомо; ми знаємо лише те, що він знаходився в долині річки Ликос, недалеко від старої (до-феодосієвої) стіни Міста, побудованої імператором Костянтином Великим, і поблизу монастиря Св. Дія. Збереглися також ямбічні вірші-епіграми, складені Касією, на різні теми — про дружбу, про любов, про чернече життя, проти дурнів і т. д. За переказами, відома стихира на «Господи, я ж у багато гріхів впадавша жінка» була написана Касією під враженням відмови імператора Феофіла знову побачитися з нею.[5]

Померла Касія близько 867 року, в 1892 році канонізована у лику святих Православної церкви.

Твори

Касія Константинопольська — одна з найбільш ранніх композиторів, чиї твори можуть бути інтерпретовані і виконані сучасними музикантами. Один з її творів — «O Synapostatis Tyrannos» у перекладенні для струнного квартету — було записано ансамблем Кронос-квартет. На текст тропаря Касії (в англійському перекладі) написав масштабну композицію «Мироносиця» Дж. Тавенер (1993). У 2008 році спеціально для виконання творів черниці Касії був створений німецький жіночий вокальний секстет VocaMe.

Образ у мистецтві

Література
  • Монахиня Кассия (Т. А. Сенина). «Кассия». Роман из цикла «Сага о Византии». 1-е издание — Москва: «Memories», 2010; 2-е издание — Москва: «Книга по требованию», 2012; 3-е издание — Санкт-Петербург: Издательский проект «Квадривиум», 2015.
ТБ
  • Касія Константинопольська з'являється в серіалі Вікінги.

Примітки

  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Касія вважається її справжнім ім'ям, бо читається в акростиху написаного нею канону про упокоєння покійних
  3. ↑ 7 Σεπτεμβρίου [Архівовано 14 вересня 2010 у Wayback Machine.] (гр.)
  4. ↑ Архиєпископ Сергій (Спаський). Повний Місяцеслов Сходу. Т. 2. Святий Схід. С. 321. Володимир. 1901
  5. ↑ Карташев А. В. Вселенські собори. Клин, 2004. С. 662

Література

  • The Life and Struggles of Our Mother Among the Saints, Cassiane of Constantinople, Whose Memory the Holy Church Celebrates on the Seventh of September // The Lives of the Spiritual Mothers: An Orthodox Materikon of Women Monastics and Ascetics / Trans. and compiled from the Greek of the Great Synaxaristes of the Orthodox Church and other sources. — Buena Vista, CO, 1991. — P. 371–381.
  • Сенина Т. А. (монахиня Кассия). «Канон об упокоении усопших, творение св. Кассии Константинопольской. Перевод с древнегреческого и комментарий», История и теория культуры в вузовском образовании. Межвузовский периодический сборник научных трудов. — 2008. — Вып. 4. — С. 211–226.
  • Sherry K. E. Kassia the Nun in Context. The Religious Thought of a Ninth-Century Byzantine Monastic. — Piscataway, NJ, 2011.
  • Simić K., Life According to Nature: Ascetic Ideals in a Sticheron by Kassia // Crkvene studije / Church Studies. — 2009. — Vol. 6. — P. 111–121.
  • Симић К. Литургиjска поэзиjа песникиње Касиjе и њен словенски превод. — Нови Сад, Београд, 2011.
  • Sénina T. A. (moniale Kassia). Deux livres sur Cassia de Constantinople // Scrinium. — 2014. — Vol. 10: Syrians and the Others: Cultures of the Christian Orient in the Middle Ages. — P. 468–478.

Посилання