У 1946 році повернувся в Узбецьку РСР, де знову працював учителем. Надалі був 1-м секретарем районного комітету ЛКСМ Узбекистану, головою виконавчого комітету районної ради депутатів трудящих.
Закінчив Самаркандський сільськогосподарський інститут.
У 1954—1965 роках — 1-й секретар Галля-Аральського районного комітету КП Узбекистану Самаркандській області; директор Самаркандського обласного тресту радгоспів; інструктор обласного комітету КП Узбекистану; директор радгоспу; начальник районного виробничого управління сільського господарства.
У 1965—1967 роках — 1-й секретар районного комітету КП Узбекистану.
У 1967—1968 роках — 1-й заступник міністра сільського господарства Узбецької РСР.
У 1968—1977 роках — секретар Самаркандського обласного комітету КП Узбекистану.
У 1977 — 3 серпня 1985 року — 1-й секретар Сурхандар'їнського обласного комітету КП Узбекистану.
Указом Президії Верховної ради СРСР від 5 березня 1982 року за досягнення високих результатів та трудовий героїзм, виявлений у виконанні планів та соціалістичних зобов'язань щодо збільшення виробництва та продажу державі бавовни та інших сільськогосподарських продуктів у 1981 році, Карімову Абдухаліку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».
З серпня 1985 року — на пенсії.
У 1985 році заарештований, проходив одним із фігурантів у так званій «бавовняній справі». Засуджений, в грудні 1991 року амністований.