Карікала Чола(там.கரிகால சோழன்) — південноіндійський правитель Чола. Вважається найвидатнішим правителем з ранніх Чола. Існують суперечності у визначенні періоду його правління, але більшість вважають, що його царювання завершилось 190 року до н. е.
Життєпис
Був сином Іламчетчені[2]. Ім'я Карікала означає людина з обпаленою ногою, що є нагадуванням про подію, що сталась у перші роки його життя. Деякі дослідники вважають, що ім'я Карікали складається з двох тамільських слів карі та калан, що означає убивця слонів.
Завоювання
Карікала боровся проти царів з династій Чера та Пандья[3]. В результаті битви при Венні (біля сучасного Тханджавура[4]) Карікала поклав початок руйнуванню союзу, що був сформований проти нього[5]. Цар Чера, який зазнав поранення спини під час битви, покінчив з життям. Перемога у битві при Венні допомогла Карікалі значно зміцнити свою владу, а також отримати гегемонію серед трьох царств.
Будівництво
Карікалі приписують зведення дамб уздовж берегів річки Кавері[3][6]. Однією з найвідоміших таких дамб є Калланай[7], що є однією з найдавніших водозахисних споруд у світі, що досі експлуатуються[8].