PROFILPELAJAR.COM

Карліс Себріс
Карліс Себріс
латис. Kārlis Sebris
Ім'я при народженні	Карліс Карлович Себріс
Дата народження	18 лютого 1914
Місце народження	сел. Сіноле, ; Валкський повіт, ; Ліфляндська губернія, ; Російська імперія
Дата смерті	12 січня 2009
Місце смерті	Рига, Латвія
Поховання	Лісовий цвинтар
Громадянство	Російська імперія → Латвія → СРСР → Латвія
Професія	актор
Кар'єра	1938—2008
Нагороди
Шаблон:Офіцер ордену Трьох зірок
IMDb	ID 0781091
	Карліс Себріс у Вікісховищі

Карліс Карлович Себріс (латис. Kārlis Sebris; нар. 18 лютого 1914, сел. Сіноле, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — пом. 12 січня 2009, Рига, Латвія) — радянський, латвійський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1974).

Біографія

Карліс Себріс народився 18 лютого 1914 року в селищі Сіноле Валкського повіту (нині — в Леясціємській волості Гулбенського краю Латвії).

Закінчив Лізумську початкову школу, потім у 1932 році — Цесвайнську державну середню школу, а в 1938 році — Латвійські драматичні курси Зелтматіса.

З 1938 року — актор Латвійського Національного театру (в 1940—1988 роках — Державний академічний театр драми Латвійської РСР ім. А. Упіта). На сцені цього театру виступав все життя, зігравши більше двохсот ролей.

Дебют в кіно відбувся в 1940 році на Ризькій кіностудії в невеликій ролі у фільмі режисера Волдемара Пуце «Каугурське повстання».

Помер 12 січня 2009 року в Ризі. Похований на Лісовому кладовищі.

Творчість

Ролі в театрі

Всього на сцені Латвійського національного театру було зіграно понад 200 ролей. Серед них:

1938 — «Пан біля воріт» В. Зонберга — Гвідо
1939 — «Злий дух» Рудольфа Блауманіса — гість
1940 — «Дон Карлос» Ф. Шиллера — граф Таксіс
1941 — «Розлом» Бориса Лавреньова — Перший мічман
1942 — «Вій, вітерець» Я. Райніса — Батрак
1943 — «Ворог народу» Генріка Ібсена — робітник
1944 — «Перед сходом сонця» Герхарта Гауптмана — Егмонт Клаузен
1945 — «Інженер Сергєєв» Всеволода Меркулова — Володимир Волошин
1946 — «Купальниця Сусанна» Андрія Упіта — Дзірніс
1947 — «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна — секретар Леніна
1948 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського — обер-кондуктор
1948 — «У вогні» Р. Блауманіса — Віскреліс
1949 — «В степах України» Олександра Корнійчука — Довгоносик
1950 — «Часи землемірів» Рейніс і Матіса Каудзіт — Шваукстс
1951 — «Варвари» Максима Горького — Редозубов
1952 — «Ревізор» Миколи Гоголя — купець Абдулін
1953 — «Вишневий сад» Антона Чехова — Єпиходов
1954 — «Хто сміється останнім» Кіндрата Кропиви — Людина у військовій формі
1956 — «Пані міністр» Браніслава Нушича — Пера Каленич
1957 — «Злочин і покарання» за романом Федора Достоєвського — Порфирій Петрович
1958 — «Рига» Августа Деглавса — Старпрінгс
1959 — «Пліт Медузи» Жана Гриви — Адам Буштеріс
1960 — «Іркутська історія» Олексія Арбузова — Сердюк
1960 — «Арменуї» Олександра Ширванзаде — Костянтин
1962 — «Милий брехун» Джерома Кілті — Бернард Шоу
1964 — «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра — сер Тобі
1965 — «Тригрошова опера» Бертольда Брехта — Браун, шеф лондонської поліції
1966 — «Побачення» Ж. Робера — Маренвал
1967 — «Йиннь з острова Кихну — дикий капітан» Юхана Смуула — капітан Йиннь
1968 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» Макса Фріша — патер Дієго
1969 — «Літо в Ноані» Ярослава Івашкевича — Антоній Водзинський
1970 — «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло — Директор
1971 — «Казки старого Арбату» Олексія Арбузова — Федір Балясников
1972 — «Справа передається в суд» Олександра Чхаїдзе — Расмадзе
1973 — «Кішки-мишки» Іштвана Еркеня — Віктор Чермлені
1974 — «Кола Брюньон» за повістю Ромена Роллана — Кола Брюньон
1977 — «Солодкоголосий птах юності» Теннессі Вільямса — Бос Фінлі
1979 — «Юлій Цезар» Вільяма Шекспіра — Цицерон
1980 — «Міхаель Крамер» Г. Гауптмана — Міхаель Крамер
1981 — «Месьє Амількар» І. Жаміака — Олександр
1983 — «Принц і жебрак» за романом Марка Твена — Генріх VIII
1984 — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — лорд Капулетті
1985 — «Вогонь і ніч» Я. Райніса — Айзкраукліс
1986 — «Нюрнберг… 1948…» Еріка Манна — Даніель Гейвуд
1987 — «Рудий слуга» Л. Стумбре — Екабс
1989 — «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Берлі
1990 — «Безсоромні батьки» А. Еглітіс — Аскольд Олте
1991 — «Грай, танцюй» Я. Райніса — Трейгалвіс
1992 — «Бідний, як церковна миша» Л. Фодор — Фрідріх Талгейм
1993 — «Невидимий Харві» М. Чейз — Вільям Р. Чамлі
1994 — «Амадей» П. Шефера — граф Орсіні-Розенберг
1995 — «Салемські відьми» А. Міллера — Джайл Корі
«Син рибалки» В. Лациса — Фредіс
«На дні» М. Горького — Сатин
«Дон Карлос» Ф. Шиллера — Філіп
«Морські ворота» Д. Зігмонте — Віранауда
«Центр нападу помре на зорі» А. Кусані — Еннесімо Лупус
«Моцарт і Сальєрі» Олександра Пушкіна — Сальєрі
«Гамлет» Вільяма Шекспіра — Клавдій

Фільмографія

1940 — Каугурське повстання — епізод
1947 — Повернення з перемогою — прихожанин
1955 — До нового берега — епізод
1956 — За лебединою зграєю хмар — фон Вінкель
1956 — Причини і наслідки (короткометражний) — редактор
1957 — Науріс — епізод
1958 — Чужа в селищі — Кісіс
1959 — Меч і троянда — міліціонер
1960 — На порозі бурі — епізод
1961 — Верба сіра цвіте — автор п'єси
1962 — День без вечора — директор
1963 — Генерал і маргаритки — військовий промисловець ^[1]
1964 — Капітан Нуль — Юхан
1965 — «Тобаго» змінює курс — Альбертс Квіесіс
1966 — Едгар і Крістина — Фрішвагарс
1968 — 24-25 не повертається — майор Грігастс
1968 — Часи землемірів — Павулс
1969 — У багатій пані — Фрідіс
1970 — Слуги диявола — Самсон
1970 — Король Лір — граф Глостер
1970 — Клав — син Мартіна — голова колгоспу
1970 — Балада про Берінга і його друзів — Вітус Берінг
1971 — Танець метелика — Філіп
1971 — Останній рейс «Альбатроса» — Зандлер
1971 — У тіні смерті — Зальген
1971 — Очеретяний ліс — старий Норд
1971 — Салатик (короткометражний) — Йоренс
1971 — Спадкоємці військової дороги — Церніекс
1972 — Слуги диявола на чортовому млині — суперінтендант Самсон
1973 — Курчат по осені рахують — Іевіньш
1973 — Антиквари (кіноальманах Червоний агат) — Дідківська
1974 — Кола Брюньон — Кола Брюньон
1974 — Напад на таємну поліцію — Грегус
1975 — Літо мотоциклістів — лісник
1977 — Червоні дипкур'єри — начальницький пан
1977 — Чоловік у розквіті років — епізод
1977 — Будьте моєю тещею! — майор міліції
1978 — Де ти був, Одіссею? — Цоллер
1978 — Відкрита країна — епізод
1978 — Твій син — художник-ювіляр
1978 — Тому що я - Айвар Лідака — рибалка
1979 — Готель «Біля загиблого альпініста» — пан Мозес
1979 — Ніч без птахів — голова колгоспу
1979 — Дюма на Кавказі — Олександр Дюма
1979 — За скляними дверима — хворий
1980 — Брати Ріко — Вінчі Віттерс
1982 — Забуті речі — Карліс
1986 — Я хочу твоє фото (короткометражний) — її друг
1991 — Індрани — Індран-старший
2000 — Страшне літо — Аугустс .

Звання та нагороди

Заслужений артист Латвійської РСР (1956)
Народний артист Латвійської РСР (1964)
Народний артист СРСР (1974)
Орден Трудового Червоного Прапора (1988)
Офіцер ордена Трьох зірок (1995) — за внесок в розвиток театрального мистецтва
Почесна грамота Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1984) — за успіхи в розвитку латиського радянського театрального мистецтва і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження.

Цікаві факти

У 2007 році в Ризі був встановлений пам'ятник сажотрусу і мулярові. Прототипами для цієї скульптурної композиції (автори Карліс Ілі та Гіртс Бурвіс) стали сажотрус Варіс Вілцанс і актор Карліс Себріс^[2]^[3] .

Примітки

↑ Генерал і маргаритки на сайті IMDb (англ.)
↑ В Риге поставят памятник трубочисту. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 квітня 2008.
↑ Новый памятник в Риге

Посилання

[1] Генерал і маргаритки на сайті IMDb (англ.)

[2] В Риге поставят памятник трубочисту. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 квітня 2008.

[3] Новый памятник в Риге

[1]

[2]

[3]