Каралар (річка)

Каралар
45°26′10.176000100004″ пн. ш. 36°12′39.600000099995″ сх. д. / 45.43616° пн. ш. 36.21100° сх. д. / 45.43616; 36.21100
ВитікКерченський півострів
• координати45°26′10″ пн. ш. 36°12′40″ сх. д. / 45.43611° пн. ш. 36.21111° сх. д. / 45.43611; 36.21111
• висота, мбл. 60 м
Гирлобухта Широка
• координати45°28′17″ пн. ш. 36°12′31″ сх. д. / 45.47139° пн. ш. 36.20861° сх. д. / 45.47139; 36.20861
• висота, м0 м
БасейнАзовське море
Країни:Україна Україна
РегіонАвтономна Республіка Крим
Довжина11 км
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Карала́р (крим. Qaralar, також Сірчана річка, рос. балка Серная[1]) — маловодна річка на Керченському півострові, довжиною 11 км.

Назва

У джерелах наводяться різні варіанти назви: на єдиній карті, де річка підписана, вона названа Сірчаною річкою[2]. У книзі «Реки и Озера Крыма» вживаються варіанти балка Каралар і Сірчана річка[3].

Розташування

Річка Каралар знаходиться на території регіонального ландшафтного парку Караларський[4], на півночі Керченського півострова. Витоком річки вважаються солоні сірководневі джерела, що виходять з тріщин чокракських відкладів (вапняків)[5] Бешевлінської ущелини внутрішньої гряди Караларської височини (дебіт найпотужнішого з них сягає 58 тисяч літрів на добу)[6]. Тече спочатку на північ, потім повертає на схід, по западині між внутрішньою і зовнішньою грядами височини і, через розлом в приморській гряді впадає в бухту Широка Азовського моря[2].

Цікавий факт

У 1880 році, поблизу зниклого нині села Каралар, одна з французьких компаній проводила бурильні роботи для пошуку нафти, яка так і не була знайдена[6].

Примітки

  1. ↑ Генеральный штаб // Керчь // СССР. УССР Крымская область // балка Серная[недоступне посилання]
  2. ↑ а б Подробная топографическая карта Крыма. ЭтоМесто.ru. 1989. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2015.
  3. ↑ Реки и Озера Крыма. Реки и балки Керченского полуострова, 2005.
  4. ↑ Постановление ВР АР Крым О создании регионального ландшафтного парка "Караларский" в Автономной Республике Крым. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 червня 2015.
  5. ↑ Значение термина Чокракский горизонт в Энциклопедии Научной Библиотеки. Наука. Новости науки и техники. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 червня 2015.
  6. ↑ а б А.А. Клюкин, В.В. Корженевский (2008). Крымское Приазовье. Симферополь: Бизнес-Информ. с. 144. ISBN 966-648-060-3.

Джерела


Річка Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.