Кап-Аїтьє́н (фр.Cap-Haïtienфр.: [kap a.i.sjɛ̃]; гаїт. креол.Kap Ayisyen; або Okap, часто називають Le Cap або Au Cap) — четверте за населенням місто Гаїті, розташоване на північному узбережжі острова, адміністративний центр Північного департаменту. Населення міста у 2003 році становило 130 тис. мешканців (186 тис. з приміськими районами).
Історія
Місто було засноване в 1670 році французькими колоністами і до здобуття країною незалежності в 1804 році називався «Кап-Франсе́» (фр.Cap-Français, спочатку «Кап-Франсуа» (Cap-François[2])) та «Кап-Анрі» (фр.Cap‑Henri). Його історично прозвали «ПарижемАнтильських островів», через його багатства і вишуканості, що виражаються в його архітектурі і мистецькому житті[3][4][5][6]. До 1770 року тут знаходилася адміністрація французької колонії Сен-Доменґ (фр.Saint-Domingue).
Під час загострення відносин з Францією в 1798—1800 роках та Громадянської війни в США, гаванню Кап-Аїтьєна цікавилися американці. У 1802 році старе місто було практично зруйноване в ході бойових дій. самопроголошений король Гаїті Анрі Крістоф відбудував місто наново, але і споруди його часу здебільшого не збереглися через колосальні збитки, нанесені землетрусом1842 року та ураганом1928 року.
У самому місті від колоніального періоду збереглася тільки приходська церква, але за 12 км від міста уціліли руїни резиденції Анрі Крістофа з палацом Сан-Сусі і фортецею Лафер'єр, яка вважається найбільшою в Західній півкулі. Неподалеку стоїть у руїнах палац сестри Наполеона, Поліни, у якому вона мешкала під час невдалого вторгнення її чоловіка на Гаїті в 1801 році.
Зараз місто є популярним курортом для заможних мешканців Гаїті, хоча значні райони міста зайняті нетрями.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 27.4 °C (81.3 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 23.6 °С (74.5 °F).[7]
