У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Калиновський .
Анатолій Васильович Калиновський (псевдоніми — Анатоль Галан , А. Чечко , Іван Евентуальний , Колібрі , Кость Галан , Василь Орлик ; 09 серпня 1901 — 3 жовтня 1987 ) — український письменник , редактор , поет -сатирик , член УРДП та ОУП «Слово» .
Анатолій Калиновський народився 09 серпня 1901 року в родині священика в селі Землянка Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Глухівського району Сумської області ). Середню освіту він здобув у Новгород-Сіверській духовній семінарії.
В 1920-х роках працював у Вістях ВУЦВК , учителем
у середній школі, був членом літературної організації «Забой».
Заочно закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1929).
З 1933 р. перестав друкуватися. У повоєнний час емігрував, перебував у Зальцбурзі (Австрія ). Потім переїхав до Аргентини (1949), пізніше до США (1956). Співпрацював із редакціями журналів
„Мітла”, „Пороги” в Буенос-Айресі, з газетою „Прометей” у Нью-Йорку.
Помер 3 жовтня 1987 року в місті Рочестер , штат Нью-Йорк , похований там же.
Автор збірок оповідань і новел «Чарівна дружина» [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] (1947), «Пахощі» [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] (1950), «Поразка маршала» (1956), «Невигадане» [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] (1967), «Розмова з минулим» [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] (1971), «Життя» (1976), «Танець на линві» (1980), «З минулих днів» (1989); віршованої повісті «Хам» (1970); збірок сатиричних творів «Проти шерсти» (1962), «Сатири» (1971); збірки мініатюр «Міркування серйозні, не дуже серйозні і так собі» [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] (1971), гуморесок «Про все потроху» (1978); драми «Володар — страх» (1955); спогадів «Будні совєтського журналіста» (1956), «Записки слідчого» [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] (1964) та інших творів.
Окремі видання: Галан Анатоль. Чарівна дружина: Новелі [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] .— Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1947. — 142 с.Галан Анатоль. Будні совєтського журналіста [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Перемога, 1956. — 208 с.Галан Анатоль. Володар страх: Драма на 4 дії. — Буенос-Айрес: Перемога, 1955. — 42 с.
Галан Анатоль. Життя: Оповідання [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1976. — 196 с.Галан Анатоль. З минулих днів: Оповідання [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес, 1989. — 157 с.Галан А. Між двома смертями. Повість [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Нью-Йорк: Наша Батьківщина, 1966. — 144 с.Галан А. Невигадане. Оповідання [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1967. — 319 с.Галан Анатоль. Пахощі [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка , 1951. — 128 с.Галан Анатоль. Поразка маршала: Оповідання [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Перемога, 1955. — 175 с.Галан Анатоль. Пригоди Рубенса [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine .] : Повість. — Вінніпег: Тризуб, 1968. — 118 с.Галан Анатоль. Про радість і біль. — Філадельфія: Власна Хата, 1970. — 92 с.
Галан Анатоль. Розмова з минулим: Оповідання [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1971. — 196 с.Галан Анатоль. Танець на линві: Оповідання [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1980. −225 с.Галан Анатоль. Хам: Віршована повість [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1970. — 109 с.Евентуальний Іван. Мої знайомі: Сатири . — Ляндек, Австрія: Табір Ді-Пі, 1948. — 40 с.Евентуальний Іван. Про все потроху. Гумор і сатира [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1978. — 103 с.Евентуальний Іван. Проти шерсти: Сатира, гуморески, пародії [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1962. — 208 с.Евентуальний Іван. Сатири [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Торонто, 1971. — 220 с.Чечко Андрій. Записки слідчого [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] . — Торонто: Ми і Світ, 1964. — 128 с.Калиновський А. Мечем по вузлах / А. Калиновський. — Харків : Літ. і мистецтво, 1931. — 59 с. [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine .] Галан Анатоль. Корабель без керма. [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine .] — Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1983. — 245 с.
Галан Анатоль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович . — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя , 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3 .
Ділимося сумною вісткою… // Свобода. — 1987. — Число 196. — 13 жовтня. — С. 3.
М. С. К. Ще одна меценатка Українського Музею // Свобода. — 1987. — Число 203. — 22 жовтня. — С. 3.Кухар Роман . Про письменника, що звав себе «Евентуальним» і «Галаном» // Свобода. — 1989. — Число 142. — 29 липня. — С. 2.Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
Качуровський І. Проза Анатоля Галана // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2008. – С.509-513.
Маркусь В. Галан-Калиновський Анатоль // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В.Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. – Нью-Йорк – Чикаго, 2009. – Кн. 1. – С. 144.
Романенчук Б. Галан Анатоль // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. –Філадельфія:Київ, 1973. – Т. 2. – С. 320-321.
Скорупський В. Вмію життя і за біль, і за радість любить (до 75-річчя Анатоля Галана) // Слово. Збірник 7. – Едмонтон, 1978. –С. 262-266.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.
↑ а б в г д е ж и к л Чеська національна авторитетна база даних
