Калаун, аль-Малік аз-Мансур Саїф ад-Дін Калаун аль-Альфі ас-Саліх аль-Наджмі аль-Алаї (араб.الملك المنصور سيف الدين قلاوون الألفى الصالحى النجمى العلاءى), Калаун Алфі (1222 — 10 листопада1290, Каїр) — мусульманський полководець і політичний діяч, султан Єгипту з династії Бахрітів.
Життєпис
За походженням був половцем. Під час наступу монголів потрапив у рабство. За 1000 дирхамів його купив єгипетський торгівець, що постачав невільників для гвардії аюбідського султана ас-Саліха (звідси прізвисько Калауна — алфі).
Під час навчання в «школі» мамелюків зблизився з іншим «колегою по нещастю» — майбутнім султаном Бейбарсом. Із приходом Бейбарса до влади виконував важливі доручення володаря — зокрема розгромив монголів, що намагались закріпитись у Сирії (1272). Старший син Бейбарса Саїд Берке був одружений з донькою Калауна, сам Калаун був атабеком молодшого сина Бейбарса Саламиша.
Після того, як Саїд Берке відмовився від престолу, султаном став Саламиш, якому було лише 7 років. Але врешті Калаун і його усунув від влади, а сам став султаном.