Калантар Аветіс Айрапетович

Калантар Аветіс Айрапетович
Народився13 вересня 1859(1859-09-13)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ashagy Aylisd, Ордубадський повітd, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1]
Помер28 листопада 1937(1937-11-28)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (78 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР[1]
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 Російська СФРР Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьвірмени[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняВірменська РСР
Діяльністьнауковець
Alma materМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1882)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньпрофесор[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (1930)
ВчителіЧерноп'ятов Ілля Микитович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладVologda State Milk Industry Academyd Редагувати інформацію у Вікіданих, Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва Редагувати інформацію у Вікіданих, Q4191023? Редагувати інформацію у Вікіданих і Національний аграрний університет Вірменії[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриКалантар Олександр Айрапетовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калантар.

Аветіс Айрапетович Калантар (вірм. Ավետիս Հայրապետի Քալանթար;13 вересня 1859, Еріванська губернія — 28 листопада 1937, Єреван) — дослідник в галузі тваринництва та молочної справи. Засновник Вологодського молочного інституту, професор, заслужений діяч науки і техніки РРФСР.

Життєпис

Народився 13 вересня 1859 року в селі Верхні Акуліси Нахічеванського повіту Ериванської губернії в сім'ї сільського вчителя. У 1882 році закінчив Петровську землеробську і лісову академію у Москві.

У Едимоновській школі молочного господарства познайомився та затоваришував з «батьком вологодського масла» Миколою Верещагіним. На останньому курсі академії написав працю «Склад деяких російських сирів», в якій вперше запропонував застосовувати методи хімічного контролю.

У 1889 році керував створенням проекту вищого навчального закладу з молочного господарства Видав перший в країні спеціальний журнал «Молочне господарство».

В 1890 році був призначений при Департаменті землеробства і сільської промисловості старшим спеціалістом з молочного господарства та скотарства. На цій посаді заснував кілька десятків молочногосподарських шкіл. У 1911 році сприяв початку будівництва Молочногосподарського інституту близько Вологди.

У 1903-1914 роках брав участь у всіх міжнародних конгресах з молочної справи, був постійним членом Міжнародної молочної федерації. У 1919-1922 роках очолював дослідну станцію техніки переробки молока у Вологодському молочно-господарському інституті та кафедру організації молочної справи. У 1920 році отримав звання професора. З 1921 по 1929 рік керував кафедрою молочного господарства в Московській сільськогосподарській академії ім. К. А. Тімірязєва. У 1923 році працював очільником управління тваринництва Наркомзему РРФСР. У 1930 переїхав до Вірменської РСР, де заснував кафедру молочної справи.

Помер 28 листопада 1937 року.

Твори

Опублікував понад 100 робіт, книг і брошур. Найбільш відомий посібник «Загальнодоступне керівництво по молочному господарству» (1903) пережив 9 видань і був відомим серед фахівців і практиків з молочного господарства.

  • «К вопросу о производительности русского скота» (1880)
  • «Охлаждение и пастеризация молока для хранения его от порчи и улучшения качества масла» (1892)
  • «Сгущение и стерилизация молока и сливок» (1897)
  • «Плесень масла и борьба с нею» (1926)

Видавнича діяльність

Аветис Калантар брав участь як видавець чи редактор випуску журналів:

  • «Шкільне Господарство»
  • «Хлібороб»
  • «Господар»
  • «С.х. освіта»
  • «Північне господарство»
  • «Бібліотека хлібороба»

Посилання

  1. ↑ а б в г д е ж и к Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.