PROFILPELAJAR.COM

Казимир Бартошевич
Казимир Бартошевич
пол. Kazimierz Bartoszewicz
Народився	19 листопада 1852; Варшава, Царство Польське, Російська імперія
Помер	20 січня 1930 (77 років); Краків
Поховання	Раковицький цвинтар
Підданство	Російська імперія
Діяльність	історик, публіцист
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	польська
Рід	Q63532144?
Батько	Юліян Бартошевич
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

|ширина=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бартошевич.

Казимир Бартошевич (пол. Kazimierz Bartoszewicz; 19 листопада 1852 Варшава — 20 січня 1930, Краків) — польський історик, публіцист, сатирик, літератор, редактор, видавець і колекціонер творів мистецтва.

Життєпис

Народився в сім'ї польського історика Юліяна Бартошевича. Вивчав філософію і право в Ягеллонському університеті.

У 1879–1893 — власник книгарні та друкарні в Кракові, що видавала зібрання творів відомих польських авторів.

Організатор літературно-культурного життя Кракова і видавець класиків польської літератури.

Творчість

Дебютував ще будучи студентом у 1867 році в газетах «Zorza» і «Kurier Świąteczny». Автор низки науково-популярних творів. Крім багатьох статей з питань історії та літератури в періодичній пресі, видав низку робіт з книгознавства та книговидання.

Співпрацював з найбільшими газетами Польщі та Галичини, в яких розміщував історичні та економічні нариси, фейлетони, сатиричні статті (у віршах і прозі). Як сатирик висміював соціалістів і «станчиків».

Протягом своєї 60-літньої літературної діяльності створив і відредагував багато друкованих видань:

«Szkice Społeczne i Literackie» (1875— 1876)
«Diabeł» (1875–1879)
«Przegląd Literacki i Artystyczny» (1882–1886)
«Ananas» (1885–1897)
«Kurier Krakowski» (1888–1889)
«Przegląd literacki» (1896–1899).

Успадковану від батька-історика бібліотеку, доповнену своїми багаторічними надбаннями, заповідав Міський публічній бібліотеці у Лодзі. У 1928–1930 передав як подарунок Лодзі свою колекцію творів мистецтва, в тому числі, картини Артура Гротгера, Ж. П. Норблена де ля Ґурда, Олександра Котсіса, Вітольда Прушковського, Юзефа Хелмонського, Яцека Мальчевського та ін.

Його подарунок став основою для художнього музею в Лодзі.