Казакевич Данило Васильович

Казакевич Данило Васильович
Народження16 грудня 1902(1902-12-16)
Радевці, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Смерть28 листопада 1988(1988-11-28) (85 років)
Москва, СРСР
ПохованняМитинський цвинтар
Країна СРСР
ОсвітаМосковський державний юридичний університет
ПартіяКПРС
Званнягенерал-лейтенант
КомандуванняQ4031142?
Війни / битвиГромадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Почесний співробітник держбезпеки Заслужений працівник НКВС
CMNS: Казакевич Данило Васильович у Вікісховищі

Данило Васильович Казакевич (16 грудня 1902 року, село Радзевце, нині Молодечненский район, Мінська область — 28 листопада 1988 року, Москва) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант. Герой Радянського Союзу (6.04.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання (1954–1958).

Біографія

Народився 3 (16) грудня 1902 року в селі Радзевце (Радевци) Радошковської волості Вілейського повіту Віленської губернії у селянській родині. У дитинстві і юнацтві жив у місті Омську. Закінчив середню школу, працював теслярем на фабриці.

У червні 1920 році був призваний до лав РСЧА. Брав участь у боях на фронтах Громадянської війни. Служив у 186-му стрілецькому полку. З серпня 1922 року навчався на Мінських піхотних курсах РСЧА.

У 1923 році закінчив 6-ї Мінські піхотні курси, після чого служив у прикордонних військах на посаді помічника начальника прикордонної застави в Білорусі.

У 1924—1926 р. — начальник прикордонної застави 42-го Джебраїльського прикордонного загону (Азербайджанська РСР). У 1926—1927 р. — начальник прикордонної застави 38-го Ахалцихського прикордонного загону (Грузинська РСР).

У 1927—1929 р. — курсант Вищої прикордонної школи ОДПУ. По закінченні Вищої прикордонної школи у 1929 році служив на посадах начальника прикордонної застави 21-го Ямпільського прикордонного загону Українського прикордонного округу і начальника курсу 2-ї Харківської прикордонної школи (у 1932—1934 роках).

У 1934—1937 р. — слухач Військової академії РСЧА імені Фрунзе.

У 1937—1939 р. — командир мотострілецького полку Управління Червонопрапорної прикордонної і внутрішньої охорони УНКВС по Далекосхідному краю. З 1939 по грудень 1942 — начальник штабу — 1-й заступник начальника Управління прикордонних військ НКВС Хабаровського прикордонного округу.

У грудні 1942 року був призначений на посаду начальника штабу 102-й Далекосхідний стрілецької дивізії Окремої (70-ї) армії військ НКВС, з якою був відправлений на фронт. З лютого 1943 року брав участь у боях на фронтах німецько-радянської війни. У вересні 1943 — травні 1945 р. — командир 399-ї стрілецької дивізії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року за успішне керівництво військовими з'єднаннями і проявлені при цьому мужність і героїзм генерал-майору Данилу Васильовичу Казакевичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6105).

Із закінченням війни продовжив службу в прикордонних військах МВС. У 1945—1946 р. — начальник штабу — 1-й заступник начальника Управління прикордонних військ МВС Чорноморського прикордонного округу. У 1946—1948 р. — начальник штабу — 1-й заступник начальника Управління прикордонних військ МВС Молдавського прикордонного округу.

У вересні 1948 — лютому 1954 р. — начальник Управління прикордонних військ МВС-МДБ Молдавського прикордонного округу. У 1952 році закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут.

У квітні 1954 — листопаді 1955 р. — начальник Управління прикордонних військ МВС Південно-Західного прикордонного округу.

У жовтні 1955 — жовтні 1957 р. — головний радник із прикордонних військ в Апараті старшого радника КДБ СРСР у Німецькій Демократичній Республіці.

У жовтні 1957 — жовтні 1959 р. — начальник відділу військово-навчальних закладів Головного управління прикордонних військ КДБ при РМ СРСР.

У жовтні 1959 року вийшов у запас. Жив у Москві. Працював у Головному управлінні з іноземного туризму при Раді міністрів СРСР. Помер 28 листопада 1988 року. Похований на Мітінському кладовищі (ділянка 67).

Нагороди

Військові звання

Примітки

  1. ↑ Награждён в соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 04.06.1944 «О награждении орденами и медалями за выслугу лет в Красной Армии». Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017.
  2. ↑ Наградной лист. Подвиг народа. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2014.

Посилання