Кавказька полонянка!

Кавказька полонянка!
Кавказская пленница!
Жанркомедія
РежисерМаксим Воронков
ПродюсерМаксим Воронков
Валерій Глухов
Ілля Олейніков
СценаристКирилл Зубков
На основі«Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика»
У головних
ролях
Дмитро Шаракоїс
Анастасія Задорожна
Семен Стругачов
Микола Добринін
Сергій Степанченко
Генадій Хазанов
ОператорОлексій Беляєв
КомпозиторОлександр Зацепін
МонтажКатерина Півньова
КінокомпаніяПродюсерський центр Іллі Олейнікова
Дистриб'юторDreamTeam
Тривалість95 хв.
Моваросійська
КраїнаРосія Росія
Рік2014
Кошторис2[1]—3,5 млн дол.[2]
Касові збори180 942 дол.[3]
IMDbID 4537362

«Кавказька полонянка!» (або «Кавказька полонянка-2») — російська комедія режисера Максима Воронкова. Є римейком комедії Леоніда Гайдая 1966 року, хоча, за словами режисера Воронкова, він хотів зняти не римейк, а «зробити великий кіно-атракціон для молодого покоління»[4]. Прем'єра фільму відбулася 21 серпня 2014 року. Фільм у російському прокаті мав вікове обмеження 12+ і був присвячений пам'яті Іллі Олейникова[5]. Як і у випадку з оригіналом картини, зйомки проходили в Криму, а не на Північному Кавказі[6]. Теглайн: «Історія повторюється!»

Сюжет

Сюжет в цілому повністю повторює історію оригінальної комедії: журналіст Сашко прилітає на Кавказ з метою вивчення місцевої культури і фольклору. У місті Горську він зустрічає дівчину, яку звуть Ніна. З нею задумав одружитися губернатор Горська Георгій Гаджиєвич Саахов. Використовуючи журналіста, Саахов та його підручні (Боягуз, Бовдур і Бувалий) викрадають Ніну. Зрозумівши, що його ошукали, Шурик кидається рятувати кохану дівчину.

Втім, є й деякі відмінності від оригіналу. Наприклад, Ніна закохується в Шурика не за збігом обставин, коли доля зіштовхує їх неодноразово разом, а від самого початку фільму. Крім того, змінено кінцівку сюжету.

В ролях

  • Дмитро ШаракоїсШурик, журналіст (озвучував Сергій Бурунов)
  • Анастасія ЗадорожнаНіна
  • Геннадій Хазановмер Горська Саахов Георгій Гаджиєвич / суддя у фіналі
  • Арарат КещянДжабраїл, дядько Ніни і шофер Саахова
  • Михайло Тарабукін — Едік, водій «Швидкої допомоги»
  • Микола Добриніншахрай Бовдур
  • Семен Стругачев — шахрай Боягуз
  • Сергій Степанченкошахрай Бувалий
  • Михайло Єфремовадміністратор готелю
  • Юлій Гусманголовний лікар психлікарні
  • Руслана Писанкатаксистка
  • Любов Тихомирова — Саїда, дружина Джабраїла, тітка Ніни
  • Вероніка Воронкова — донька Джабраїла
  • Михайло Богдасаров — гостинний господар, тамада на іменинах
  • Евклід Кюрдзідіс — поліцейський
  • Ігор Гаспарян — поліцейський з шашличної
  • Гія Гагуа — метрдотель
  • Лариса Удовиченкомедсестра
  • Михайло Владимиров — таксист Давид
  • Володимир Епіскопосян — шашличник
  • Антон Єскін — пацієнт «Кутузов»
  • Роман Савченкопацієнт на лавці
  • Олексій Дмитрієв — пацієнт на лавці (в титрах помилково вказана роль «Кутузов»)
  • Володимир Дьячков — постоялець у готелі
  • Лоліта Аушева — гостя
  • Сергій Животов — постоялець у готелі
  • Поліна Кутіхіна (каскадер)

Прокат та критика

На картину обрушився шквал негативної критики[7]. Вкрай негативні огляди фільму опублікували видання «Афіша»[8], «Комсомольская правда»[9], Газета.ru[10], Mail.ru[11]. Більшість цих відгуків зводилися до того, що римейк — невдала копія картини Гайдая, яку відтворює майже покадрово; а рідкісні моменти, в яких фільм відходить від оригіналу, вийшли вульгарними і невдалими.

На сайті Megacritic оцінка фільму становить 25 балів зі 100[12], на КиноПоиск — 1,1 з 10. Також фільм провалився в прокаті, зібравши 179 843 $ при бюджеті 3,5 млн $.

Думки акторів про фільм

Анастасія Задорожна:

Ніхто не прагне щось переплюнути. Це як п'єса, яку хочеться зіграти. Але в рамках оригіналу[13].

Геннадій Хазанов:

Ви знаєте, я взагалі не великий шанувальник всякого роду римейків. Але оскільки моя участь у цьому фільмі була зумовлена проханням мого вмираючого друга, який повинен був цю роль грати (я кажу зараз про Іллю Олейникова), я собі жодних запитань уже не ставив[14].

Дмитро Шаракоїс:

Одне можу сказати: ми, артисти, працювали чесно, віддавалися на сто відсотків. Але є ще режисерська робота, монтаж. І різні інші компоненти, які не від нас залежать. Ну і ще скажу по секрету: зйомки завершилися два з гаком роки тому, а на сьогодні не всім з групи повністю виплатили зарплату. Зокрема й мені. Це не надто приємно. Я дивився на екран і думав: цікаво, де ж мої грошики, заплатять все ж чи кинули?[15]

Примітки

  1. Кавказская пленница 2 — Кино и видео — Общага.KZ [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  2. «Кавказская пленница!»[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Kinofullhd.ru
  3. Збори фільму [Архівовано 11 серпня 2018 у Wayback Machine.] на порталі Filmz.ru
  4. Интервью М.Воронкова [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] в программе «Правда-24»
  5. Илья Олейников выступил в качестве продюсера ремейка легендарной кинокомедии Гайдая [недоступне посилання з Липень 2018](рос.)
  6. Режиссёр Максим Воронков – о съемках фильма "Кавказская пленница!". m24.ru. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 3 листопада 2015.(рос.)
  7. Отзывы и рецензии на фильм Кавказская пленница!. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  8. Антон Долин. Новая «Кавказская пленница»: зачем вы это сделали? [Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  9. Денис Корсаков. «Кавказская пленница» в аду [Архівовано 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  10. Анастасия Лисицина. Шурик в Запределье [Архівовано 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  11. Борис Гришин. Самый гуманный суд в мире [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
  12. «Кавказская пленница!» [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайте Megacritic
  13. Настя Задорожная о съёмках новой «Кавказской пленницы». Рамблер. 2 серпня 2012. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  14. «В «Кавказской пленнице!» я заменил Илью Олейникова». Известия. 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  15. Дмитрию Шаракоису 2,5 года не могут заплатить за роль Шурика в фильме «Кавказская пленница». Собеседник. 3 липня 2014. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.