Серед учнів Вагенар: Петер ван Анрой, Ф. Дюс, Віллем Пейпер, Александер Вормолен та інші. Як композитор дебютував у 1889 році комічною кантатою «Корабельна аварія» (De Schipbreuk, 1889). Для його оперної творчості характерні пародія, гумор.
Твори
опери — Дож Венеції (дож Венеції, 1898, Утрехт, 1904), Сід (Сід, 1914, Утрехт, 1916), комічна опера Закоханий Юпітер (Юпітер Аман, Схевенінген, 1925);
оперета — Вино Фортуни (Most Fortune, 1911);
кантата Ода до дружби (Ode aan de Vriendschap, 1897);
для оркестру — симфонічні поеми — Літо життя (Levenszomer, 1901), Саул і Давид (на сюжет картини Рембрандта, 1906) та інші, увертюри — Морська подорож Фрітьофа (Frithjof's Meerfahrt, у 1884), Король Ян (1889), Сірано де Бержерак (1905, найпопулярніший твір Вагенара) та інші увертюри до п'єс Вільяма Шекспіра, Карло Ґольдоні, Г. Клевета;
мадригали, канони для хору з оркестром;
твори для органа, пісні.
Література
Backers С., Nederlandse komponisten, Den Haag, 1941;
"De muziek", Amst., 1932 (спец. No - Wagenar nummer).