PROFILPELAJAR.COM

Зяброві щілини — численні дихальні отвори, що забезпечують надходження води до зябер. Утворені великою кількістю зябрових дуг при відсутності єдиного зовнішнього отвору. Наявність зябрових щілин є типовою для хрящових риб (Chondrichthyes), таких як акули і скати. Більшість з них мають 5 пар зябрових щілин, але окремі види мають 6 або 7 пар. У акул зяброві щілини не захищені, лежать в один ряд за головою. Зовнішній край зябрових щілин рухомий, сприяє доступу води до зябер, але запобігає зворотному току води. Такі модифіковані щілини називаються бризкальцями, знаходяться за очима, сприяючи утриманню акули в товщі води під час дихання, маючи особливе значення для демерсальних видів. Бризкальця відсутні у активних пелагічних акул.^[1] Під час руху акули вода проходить крізь рот до зябрових щілин, через які потрапляє назовні, утворюючи «вентиляцію» зябер. У стані спокою більшість акул перекачують воду через зябра у прямому і зворотному напрямку, забезпечуючи постійне надходження збагаченої киснем води. Невелика кількість видів втратила здатність перекачувати воду через зябра і змушена постійно рухатись без відпочинку. Це — облігатні вентилятори, у випадку зупинки руху вони гинуть від асфікції.^[2] На відміну від хрящових риб, кісткові риби мають лише один зябровий отвір, прикритий зябровими кришками. Але зяброві щілини присутні під час ембріонального розвитку всіх хребетних. У риб вони перетворюються на дорослому стані на зябра.

Зяброві щілини також присутні у покривників, але фільтрацію води вони використовують для живлення.

Див. також

Література

↑ Gilbertson, Lance (1999). Zoology Laboratory Manual. New York: McGraw-Hill Companies, Inc. ISBN 0-07-237716-X.
↑ William J. Bennetta (1996). Deep Breathing. Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 28 серпня 2007.