Золотопотіцький район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Тернопільської області в 1940-1962 рр. Адміністративний центр — смт. Золотий Потік[1].
Станом на 23 липня 1945 — у районі працює 3 спиртзаводи, 31 школа, райклуб, 10 сільських клубів, лікарні. Існують земельні громади.[2]
У травні 1946 в районі почався збір коштів на купівлю облігацій Державної позики відбудови й розвитку народного господарства. Почали відбудовувати міст через р. Стрипу.[2]
Станом на червень 1946 року вже у 22 сільрадах повністю закінчили роботу по встановленню телефонних стовпів, телефонізовано шість сільських рад. Начальником райконтори міністерства зв'язку був Літвіненко. У районі працювало 14 сільських клубів, 9 хат-читалень, 4 сільські бібліотеки, районний клуб і бібліотека, а також радіовузол на 42 точки. По району відремонтовано 5 090 метрів шосейних доріг, 14 598 метрів ґрунтових доріг. За ініціативою селян села Новосілки розпочато будівництво нової шосейної дороги Новосілка-Кадуби. 20 серпня школи району завершили навчальний рік.[2]
За період від січня 1945 до вересня 1946 року змінилося близько 90 % лише одних голів сільрад.[3]
У жовтні 1946 відбулася районна комсомольська конференція, в якій взяло участь 56 делегатів від 23 первинних комсомольських організацій.[2]
Під час Другої світової війни в Золотопотіцькому районі нацисти розстріляли 170 осіб, вивезли на примусові роботи до Німеччини 550 хлопців та дівчат, майже повністю знищили єврейське населення (близько 1000 осіб).[1]
У районі виходили газети «Вперед» (1945—1962, орган Золотопотіцького РК КП (б) і районної ради депутатів трудящих)[5] та «Колективні лани» (орган політвідділу Золотопотіцької МТС)[6].
Після ліквідації району в грудні 1962 року його населені пункти відійшли до Бучацького району.