Працює зенкер так само, як і свердло, здійснюючи обертальний рух навколо осі, а поступальний — вздовж осі отвору. Зенкер має форму стрижня з різальною і калібрувальною частинами. На відміну від свердла у зенкера зазвичай є від 3 до 6 різальних ребер.
Зенкери бувають двох типів: суцільні (із швидкорізальної сталі Р6М5) з конічними хвостовиками і насадні. В свою чергу насадні можуть бути суцільними, з припаяними (привареними) пластинками із твердого сплаву (ВК6, ВК8, Т5К10, Т15К6 тощо) і з вставними ножами з механічним кріпленням. Для обробки отворів малих діаметрів використовуються зенкери із швидкорізальної сталі з конічним хвостовиком (d = 10…40 мм)[2] або зенкери з твердосплавними пластинками (d = 12…50 мм)[3]; для обробки отворів діаметром 32…80 мм застосовують насадні суцільні зенкери[2] або зенкери з твердосплавними пластинками[3]; для діаметрів 50…100 мм — знайшли застосування насадні зенкери з механічним кріпленням твердосплавних пластинок.
Зенкери для збільшення діаметрів отворів застосовуються для остаточної обробки отворів (зенкери №2) і для попередньої обробки отворів під розвертку (зенкери №1). Відповідно до цього існує відмінність при визначенні виконавчого діаметра зенкера — граничні відхилення у зенкера №2 пов'язані з допуском на діаметр отвору, а у зенкера №1 враховують ще і припуск під розвірчування.