Західні Кшатрапи
~31 – 415
Територія Західних Кшатрапів
Столиця	Озоне
Мови	Пракрити
Релігії	Індуїзм Буддизм
Форма правління	Монархія
Історія
- Засновано	~31
- Знищено	415

За́хідні Кшатра́пи (близько 31–415) — сучасна умовна назва стародавнього царства на заході Індії, осередком якого була Малва та Саураштра. Тогочасною назвою цієї держави наймовірніше було Кшатрапія або Царство Озене/ Озоне. Саме таку назву ми зустрічаємо у Рабатакському напису Канішки Великого:

«У рік перший[1] … великий спаситель, Канішка Кушан, праведний, справедливий, самодержець, бог, гідний шани, який отримав владу від Нани та інших богів, який започаткував цей перший рік за богів милістю. Він видав указ грецькою та опісля переклав арійською. У перший рік було проголошено у Індії, у землях кшатрапів [кшатріїв?], в містах Кувадіано, Озоно, Загідо, Козамбо, Палаботро та аж до Зірітамбо всім правителям та можновладцям скоритися йому, й вони скорилися, й привели усю Індію під його волю…»[2]

Виникнення держави Західних Кшатрапів пов'язане з сакським родом Кшагарата, представники якого двічі, з царем царів Маєм-Могою у 90-80-их роках до н. е. та з царем царів Азом I Великим у 40-их рр. до н. е., брали активну участь у захопленні саками Гандари та Пенджабу і по захопленню цих територій були магакшатрапами (великими кшатрапами) Чухси (ймовірно сучасне місто Чач у Пенджабі).^[3] Всі тепер відомі представники Кшагарата першої половини першого ст. до н. е. називають себе jayatasa — переможними. Але в подальшому, за наступників Аза Великого (Азіліса чи Аза II), їхні відносини з правлячими династами скіфів погіршилися. Деякий час Кшагарати були позбавлені права бити власну монету, згодом Чухсу було передано родичам царя, хоча Кшагарати все ще згадуються як магакшатрапи (mahakṣatravasa Kusulaasa Patikasa [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.]).^[4]

Ймовірно за часів наступника Аза II Гондофара (близько 30-их років першого сторіччя нової ери), представник роду Кшагарата на ім'я Абгірака (Айбірака) захоплює Саураштру та Малаву, заснувавши нову державу, яка, імовірно, була у певній залежності від Гондофара I. Сьогодні добре відомі монети як Кшагарата кшатрапа переможного Абгіраки (Kaharatasa katarapasa jayatasa Abhirakasa), так і його наступника Кшагарата кшатрапа Бгумаки (Kshaharatasa Kshatrapasa Bhumakasa).^[5] Деякі емісії Бгумаки були перебитими монетами Абгіраки, що дає підстави для припущення, що саме цей кшатрап наслідував переможного Абгіраку.^[4]

Найвідомішим кшатрапом з Кшагаратів є Нагапана, який наслідував Бгумаці. Нагапана відомий не тільки за дуже поширеними монетами, але й з декількох епіграфічних пам'яток. У «Періплі з Еритрейського моря» невідомого автора Нагапана та його царство згадано у розділі 14.

«41. Зразу ж за Баракою[6] є затока Баріґаза та узбережжя країни Аріяки — початок царства Мамбани (Нагапани) та всієї Індії. Розташована в глиб континенту та межуюча зі Скіфією зветься Аберія, приморська — Сюнрастрена. Багата ж країна на хліб, та рис, та олію сезаму та очищену, та на бавовник, та на звичайний індійський одяг з нього. Там забагато черед худоби, і люди дуже великі на зріст та з чорною шкірою. Столиця країни — Міннагара,[7] з якої багато одягу везеться до Баріґази… 48. Є у ній на сході місто, що зветься Озене, у якому раніше був царський двір, з якого усе для процвітання країни та торгівлі з нами везеться до Баріґази…»[8][9]

Наведений фрагмент з «Періплу» константує активну участь держави Кшагаратів у міжнародній торгівлі. А певні уривки дають підстави для припущень, що саме активна торгівля з заходом спричиняла конфлікти Кшагаратів з сусідніми державами.^[8] Досі відомо, що Нагапана вів тривалу війну з Сатаваханами за території, які розташовані у сучасному індійському штаті Магараштра. І тривалий час саки контролювали північну частину узбережжя, принаймні території сучасних провінцій Палагар, Пуне, Райгад та Насік.

Свідченням їхнього контролю за цим регіоном є епіграфічні пам'ятки буддийських печерних храмів у Насіці та Карлі, які зробено Ушавадатою — «Саком», «царя Кшагарата кшатрапа Нагапани зятєм, Дініки сином» та його дружиною, донькою Нагапани Дахамітрою. Судячи з написів саки контролювали ці території з 41 по 46 роки невизначеної ери, а Ушавадата виконував обов'язки чи то намісника цих територій, чи то військового очільника Нагапани. Останнє датування — 46 р. — зафіксоване у написі першого міністра Нагапани на ім'я Аяма.

У цих датуваннях запропоновано бачити або Еру Саків, або роки царювання Нагапани, або роки держави Кшагаратів у Малві та Саураштрі. Перша з висловлених гіпотез абсолютно безпідставна. Добре відомо, що Еру Саків започатковано 78 р. наступниками Кшагаратів — представником роду Кардамака Чаштаною, сином Замотіки.^[10] Припущення, що дати відповідають рокам правління Нагапани також вельми сумнівні, правління його попередників Абгіраки та Бгумаки було б дуже нетривалим. Але тепер відомі датування — 41, 42, 45 та 46 роки, останній з яких часто пов'язують з 78 р. — початком правління Кардамака, відповідають сучасному баченню хронології Кшагаратів. Проти останньої версії є аргумент, що зазвичай у тогочасних сакських пам'ятках датуванням без визначення ери позначались роки панування того чи іншого династа. Отже, принаймні тепер, притання з датуванням Нагапани та Кшагаратів залишається невизначеним.

Від початку переможна для саків 6-7 річна війна з Сатаваханами закінчилася тотальною поразкою Кшагаратів. Цю поразку наразі датовано 18 роком правління Гаутаміпутри Шрі Сатакарні. Саме у цьому році, наприкінці літа (протягом другого місяця сезону дощів), Сатакарні «з тріумфуючим військом» спочатку передав землі, що до того належали Ушавадаті монастирю у Насіці, а за два тижні зробив дарунок й монастирю Валукура. Після його смерті, його мати Гаутамі Баласірі на 19 рік правління його сина та наступника Пулумаві зробить прашасті (давньоіндійський аналог античного панегірику),^[11] у якому серед іншого буде зазначено наступне:

«… царя царів Шрі Сатакарані Гаутаміпутри, царя Асіка, Асака, Мулака, Суратхи, Кукури, Апаранти, Анупи, Відабхи, Акараванті; володар гір Віндх'я, Чхавата, Парічата, Сах'я, Кангагірі, Мача, Сірітана, Малая, Махендри, Сетагірі, Чакора… … що розпорошив гордість та пиху Кшатріїв, що винищив Саків-Яванів-Пахлавів; … що геть викорінив рід Кшагаратів…»

Слід зазначити, що у традиційній брахманській літературі і саки, і елліни, і парфяни були абсолютним злом, передвісниками апокаліпсису, що руйнували кастову систему, без якої, безумовно, весь світ зануриться у пітьму.^[12] Саме таке бачення відображено і в зазначеному панегірику: «(той,) що зупинив осквернення чотирьох варн». Окрім різних «епічних» здобутків Сатакарні, мати характерізує сина як «(той), що всеціло переймався й добробутом, і лихом підлеглих… що ніколи не стягував та не запроваджував податків, лише відповідно до дгарми.^[13]» В той же час у написах Ушавадати^[14] зазначено його здобуток, а саме:

« — дав вічний дар… який для членів Самги будь-якої секти та будь-якого походження…  — дарувальник трьохсот тисяч корів, …  — який дав чотирикімнатні будинки для подорожніх в Бгарукаччі, Дасапурі, Говардгані[15] та Шурпараці,  — хто зробив сади, резервуари та криниці,  — який встановив безкоштовні переправи через річки Іба, Парада, Дамана, Тапі, Карабена, Даганука та Нава,  — і хто створив громадське водопостачання на обох берегах цих річок,  — який подарував тридцять дві тисячі кокосових пальм у селі Нанаггола … у Пітхітакавані, Говардгані, Суварамуху і Хурпараці…»

Навіть з урахуванням умовності наведеної кількості (щодо майнових дарунків) зазначені здобутки говорять самі за себе.

Окрім наведених вище здобутків, обидва правителі робили неймовірно марнотратні подарунки адептам різних релігійних течій. Це марнотратсьтво згодом буде згадано у релігійних текстах джайнів, за якими Сатавахани направили до Нагапани в Бгарукачч посланця, який з Нагапаною почали наввипередки марнувати гроші на забаганки жерців різних культів. Коли у Нагапани закінчилися гроші, прийшли Сатавахани та вбили його.^[12]

Окремо слід згадати свинцеві монети Магакшатрапа Ісамагіші, сина Васішті, ймовірного брата Сатакарні, сина Васішті. Ідентичність штемпелів деяких монет попередніх емісій Нагапани та емісій Ісамагіші дала підстави для припущень, що у Джунарі був власний монетний двір, і що саме Джунар був столицею Нагапани, згаданої у «Периплі» як Міннагара.^[16]

«Велич Сатаваханів» не була тривалою. Вже у 78 р. Чаштана син Замотіки, ймовірно за допомоги кушан, започатковує нову династію кшатрапів Озене — Кардамака. Сатавахани назавжди втрачають і Малаву, і Саураштру.

З поразкою Кшагаратів тепер пов'язують ще одну подію — індійську колонізацію островів Ява та Суматра. Доволі поширеною, хоча й не загальновизнаною, є гіпотеза, що перша велика група колоністів з Індії була саме з Саураштри, і спричинена була саме загрозою з боку Сатаваханів. Поява (напів-)легендарного царя-цивілізатора Аджи Сака на Яві датується за «Яванською Ерою», першим роком якої є 78 р. І хоча державність на Яві, за китайськими джерелами, виникла близько 65 до н. е., запровадження писемності, календарю тощо пов'язуються саме з цим часом.

Фрагмент статуї Чаштани з Мату.

Підпис брах. Sha-sta-na

78 р. новий кшатрап Озене Чаштана, син Замотіки, започаткував нову Еру Саків — саків династії Кардамака. До теп немає жодних прямих свідчень допомоги Чаштані від Кушанського царства, але є декілька опосередкованих, а саме:

• серед статуй царів-Кушан у Маті поруч зі статуями Віми Такту та Канішки Великого було встановлено й статую Чаштани;
• тепер відомі монети Віми Такту Кушана з легендою грец. ΣΩΤΗΡ ΜΕΓΑΣ та обережним надчеканом Кардамака, яке жодним чином не пошкоджує зображення сюзерена,^[17] що є демонстрацією саме таких (васальних) відносин Кардамака та Кушан;^[18]
• у вже згаданому написі Канішки Великого (IKEo 318) серед тих кшатрапів, що визнали його владу, названо й кшатрапа Озене;
• серед епіграфічних пам'яток Васіштіпутри Пулумаві відомий недатований напис у буддійській святині Канаґанагаллі, а саме: «Цар Пулумаві непереможцю Удджайн дає» (rāya puļumāvī ajayatasa ujeni deti).^[19] Зазвичай цю пам'ятку відносять до часів власне Пулумаві, але загальний перебіг подій ставить це під сумнів. Імовірно, Сатакарні залишив території Малави та Саураштри без прямого військового втручання кушан, розуміючи катастрофічні наслідки такої війни. Це може пояснити й принизливе «непереможцю». І на перемовини до, імовірно, Віми Такту Кушана (у китайських джерелах Індію підкорив саме наступник Кудзули Кадфіза^[20]) відправив також свого сина-наступника. Але тепер будь-яка інтерпретація тогочасних подій залишається на рівні припущень та гіпотез.

На відміну від Кшагаратів, династія Кардамака жодного разу не згадувалася у джерелах, тобто до 78 р. її наче й не існувало.^[21] Пояснити претензію Чаштани та Дамазади (І) на владу в Озене могли б тільки родинні стосунки з Нагапаною, як приклад, якщо Замотіка та його сини належали до якоїсь гілки Кшагарата. Але цьому немає жодних підтверджень.^[22]

Як і останній Кшагарата, Чаштана карбував якісні срібні драхми (в середньому 92.55 % срібла).^[23] Як і за Нагапани, за Чаштани Кшатрапія Узене залишалася для комерсантів з Римської імперії головним торгівельним партнером у Індії. Як і ім'я Нагапани, ім'я Чаштани зберіглося у римських джерелах:

«… країна, яка знаходиться біля західної частини Індії, зветься Індоскіфія. Частиною цієї країни навколо гирла річки є Паталена, над нею Абірія. Та, що біля гирла Інду та затоки Кантіколпус, зветься Сірастрена … На острові, утвореному цією річкою, знаходяться міста Пантала, Барбарікон. … Країни Ларіка, Індоскіфія, розташовані на схід від болота біля моря, в якому на заході річки Намадус знаходиться внутрішнє місто-емпорій Баріґаза. На східній стороні річки … Озене — столиця Тіастані (Ὀζηνἠ βαςίλειων Τιαςτανοῦ)…»[24]

З епіграфічних джерел відомо, що Чаштана правив Озене досить тривалий час, і, ймовірно, пережив свого сина Джаядамана. У 130 р. (52 р. Ери Саків) починає бити монету його онук Рудрадаман (I), син Джаядамана, спочатку як кшатрап-співправитель, і далі як магакшатрап. Рудрадамна, як і його попередники, карбував повновісні (92.79 % срібла) драхми за зразками своїх попередників, хоча й дещо меншої ваги (мінус біля 5 %).^[23]

У Джирнарському скельному написі, який датовано 150 р. (72 рік Ери Саків) серед різних здобутків Рудрадамни заначені й зовнішньополітичні — перемога над яудхеями та Сатаваханами.^[25] Перша перемога цікава тим, що безпосередньо з яудхеями у Рудрадамни спільних кордонів не було (території, контрольовані конфедерацією яудхеїв, розташовані приблизно на північно-східному кордоні кшатрапіЇ Мат — давніх спільників роду Кшагарата), і цю кампанію, наймовірніше, було проведено за наказом сюзерена — Канішки Великого. В цьому ж написі серед володінь магакшатрапа згадані області обабіч річки Сінд — Сіндгу Саувіра (приблизно сучасний Сінд). Ймовірно, після переможної кампанії Рудрадамни проти яудхеїв, він отримав ці провінції під свій контроль від кушанського царя царів. Теза про те, що Рудрадамна відтяв цей регіон у кушан внаслідок військової компанії безпідставна. Тогочасне Кушанське царство було на підйомі, і така екстраординарна подія не могла б залишитись невідображеною, навіть у цій пам'ятці.

Друга перемога Рудрадамни — над Сатаваханами. Цю подію описано так:

«…/Рудрадаман/ здобув славу тим, що не знищив Сатакарні, господаря Дакшинапаті, двічі у відкритих битвах…»[25]

Тобто, в одну фразу Рудрадамна вклав натяки і на відомий панегірик Гаутаміпутрі Сатакарні з його «геть викорінив рід Кшагаратів», і на формулювання Васіштіпутри Пулумаві «непереможцю». Власне сам опис подано так, що дві перемоги над Сатаваханами — події другорядні, і слава не в перемогах, а у милості Рудрадамни.

До сьогодні остаточно не вирішено питання року смерті цього магакшатрапа. З запропонованих варіантів від 150 року (остання з відомих датованих епіграфічних пам'яток) до приблизно 165 р. Остаточно не вирішене питання й з тим, хто з його синів йому наслідував — Дамазада чи Рудрасімга. Монети перших Кардамака не датувалися до 100 року Ери Саків, і тільки з цього часу, за Царя Магакшатрапа Рудрасімги, датування монет стало нормою, що значно полегшує вирішення питань хронології та інших історичних аспектів для пізніх Кардамака.

Після Рудрасімги у 197 р. в Кшатрапії розпочалася династична криза, яка тривала до 275 року. За цей час змінилося, тільки тепер відомих, тринадцять претендентів на владу, серед яких були не тільки діти та онуки Дамазади та Рудрасімги, а навіть представники інших гілок цієї династії. За цей час відбулися глобальні геополітичні зміни — у Ірані парфянська політична еліта консолідувалася навколо Сасанідів, Кушанське царство під тиском Ірану втратило Бактрію і з могутнього регіонального лідера перетворилося на звичайнісіньке царство, на сході набирала силу нова династія Маґадги — Гупта. На крайньому заході Римська імперія стрімко входила у період жорсткої політичної та економічної кризи, що відповідно відобразилося на торгівлі. Загальна криза поступово охопила і державу Кардамака. Після смерті Вішвасени, онука Рудрасени, у 304 р., в Узене до влади прийшов Рудрасімга (ІІ), син господаря Дживадамана, тобто, ймовірно, прямих нащадків братів Дамазади (ІІ) та Рудрасімги (І) вже не лишилося.

Подальшу династичну історію Кардамака досі не може бути відображено цілосно — лакуни у датуванні не дають можливостей для будь-яких висновків. Історія цього царського роду закінчилися 415 р., коли останнього Царя Магакшатрапа Рудрасімгу (ІІІ), сина Сатьясімги, було вбито новим господарем Узене — царем царів Маґадги Чандрагуптою (ІІ).

Кшагарата (бл. 31 — бл. 77)
Ім'я українською	Ім'я		Роки правління	Зображення	Додатково
	грецькою	пракритами (транслітерація)
Айбірака	CATAPATOY CATPAΠOY AYBIPAKOY	Kaharatasa katarapasa jayatasa Abhirakasa	друга чверть І ст.	перша монета за посиланням [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]	Ймовірно Айбірака/Абгірака перший з Кшагаратів правив територіями у Малаві та Гуджараті
Бгумака	ххх	Kshaharatasa Kshatrapasa Bhumakasa	близько сер. І ст.		наступник Айбіраки
Нагапана	PANNIΩ ΞAHAPATAΣ NAHAΠANAΣ	rajño Kṣaharatasa Nahapanasa	до 60-их рр.  — бл./до 77/78		наступник Бгумаки, чи не наймогутніший представник Кшагарата, тривалий час вдало воював проти Сатаваханів, наприкінці життя зазнав жахливої поразки та можливо загинув у боротьбі з ними.

Кардамака (78 — 415)
Ім'я	Транслітерація латинкою	Роки правління		Зображення	Додатково
		За А. Фішманом[26]	Відомі крайні дати[27]
Чаштана	shastana chastanasa	78-130	6 / 52 (84 / 130)		Цар Магакшатрап Чаштана, син Замотіки (Rajno Mahakshatrapa Zamotikaputrasa Chastanasa), засновник династії. Відомі епіграфічні пам'ятки датовано 6, 11, 52 роками (останнім роком датовано три написи разом з онуком Рудрадамною).
Дамазада (І)	damajadasriya damaysada	ххх	xxx	за посиланням [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]	Цар Магакшатрап Дамазада, син Замотіки (Rajno Mahakshatrapa Zamotikaputrasa Dāmazādasa). Брат Чаштани, можливо співправитель деякий час.
Джаядаман	jayadamasa	ххх	ххх		Цар Кшатрап Джаядаман (Rajno Kshatrapasa Jayadamasa). Можливо наслідний принц, який помер раніше за батька чи стрия Чаштану.
Рудрадаман (І)	rudradamasa	до 130—165	52 / 72 (130 / 150)		Цар Магакшатрап Рудрадама, син Царя Кшатрапа Джаядамана (Rajno Kshatrapasa Jayadamasaputrasa Rajno Mahakshatrapasa Rudradamasa). Як Кшатрап відомий з трьох епіграфічних пам'яток, датованих 52 роком Ери Саків. Відомий з написів, датованих 63 та 72 Е. С.
Дамазада (ІI)	damajadasriya damaysada	ххх	xxx		Цар Магакшатрапа Дамазада, син Царя Магакшатрапа Рудрадамана (Rajno Mahakshatrapasa Rudradamaputrasa Rajno Mahakshatrapasa Damaysada). Син та можливий наступник Рудрадамни. Монети карбувалися на обох монетних дворах кшатрапії.
Рудрасімга (І)	rudrasihasa	165-197	100 / 119 (178 / 197)		Цар Магакшатрап Рудрасімга, син Царя Магакшатрапи Рудрадами (Rajno Mahakshatrapasa Rudradamaputrasa Rajno Mahakshatrapasa Rudrasihasa). Молодший брат Дамазади. Спочатку карбував власні монети на одному з монетних дворів з титулом Кшатрапа. З 100 року Е. С. — Магакшатрап. Монети Рудрасімги — перші в історії Індії датовані монети. Відомі епіграфічні пам'ятки, які датовано 103, 110 та 114 роками Е. С.
Дживадаман	jivadamna	ххх	119 / 121 (197 / 199)		Цар Магакшатрап Дживадаман, син Царя Магакшатрапа Дамазади (Rajno Mahakshatrapasa Damajadasaputrasa Rajno Mahakshatrapasa Jivadamasa). Монети цього династа карбувалися на обох монетних дворах. Чи не перше «позачергове» наслідування у родині Кардамака. Можливо узурпував владу.
Рудрасена (І)	rudrasenasa	198-222	121 / 144 (199 / 222)		Цар Магакшатрап Рудрасена, син Царя Магакшатрапа Рудрасімги (Rājno mahākshatrapasa Rudrasihaputrasa Rājno mahākshatrapasa Rudrasenasa. Після смерті Рудрасімги серед Кардамака почалися династичні суперечки, які зафіксовано у монетних легендах та емісіях цих монет, хоча сам перебіг подій залишається невідомим. Відомі написи Рудрасени, датовані 122 та 127 роками Е. С.)
Сатьядаман	satyadamna	ххх	124 (202)		Цар Кшатрап Сатьядамна, син Царя Магакшатрапа Дамазади. Заколотник. Відомі монети, які датовано лише 124 р. Е. С. та карбовано на одному монетному дворі.
Ішварадева	isvaradevasa	ххх	13…(?) (між 208 та 217)	нижня монета за посиланням [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.]	Цар Кшатрап Ішварадева, син Царя Магакшатрапа Рудрасімги. Заколотник. Відома лише одна монета з пошкодженою датою 13…(?)
Пртівісена	prithvisenasa	ххх	144 (222)		Цар Кшатрап Прітвісена, син Царя Магакшатрапа Рудрасени (rajno mahakshatrapasa rudrasenaputrasa rajnah kshatrapasa prithvisenasa). Всі відомі (досить раритетні) монети цього династа датовано однім роком. Імовірно повалено наступником.
Дамасена	damasenasa	222-238	144 / 156 (222 / 236)		Цар Магакшатрап Дамасена, син Царя Магакшатрапа Рудрасімги (rajno mahakshatrapasa rudrasihasaputrasa rajno mahakshatrapasa damasenasa). З емісіями цього династа пов'язані т.з. «Бомбейські підробки» — маловивчені монети меншої якості та ваги, поширені в регіоні Бомбею та Агмадабаду.
Самгадаман	saghadamnah	ххх	149 (227)		Цар Магакшатрап Сагадамна, Син Царя Магакшатрапа Рудрасімги (rajno mahakshatrapasa rudrasihasaputrasa rajno mahakshatrapasya saghadamnah). Раритетні монети, карбовані одним монетним двором та датовані одним роком. Заявлений титул — Магакшатрапа дає підстави вважати цього династа заколотником.
Дамазада (ІІІ)	damajadasriyah	ххх	154 / 155 (232 / 233)		Цар Кшатрап Дамазада (Дамаджадасрі) син Царя Магакшатрапа Рудрасени (rajno mahakshatrapasa rudrasenasaputrasa rajnah kshatrapasa damajadasriyah). Заколотник, монети якого карбувалися лише на одному монетному дворі.
Вірадаман	viradamnah	ххх	156 / 160 (234 / 238)		Цар Кшатрап Вірадамна, син Царя Магакшатрапа Дамасени (rajno mahakshatrapasa damasenasaputrasa rajnah kshatrapasa viradamnah)
Ясодаман (І)	yasodamnah	ххх	160 / 161 (238 / 239)		Цар Магакшатрап Ясодамна, син Царя Магакшатрапа Дамасени (rajno mahakshatrapasa damasenasaputrasa rajno mahakshatrapasa yasodamnah). Частина монет 160 р. Е. С. з титулом Кшатрапа
Віджаясена	vijayasenasa	238-251	160 / 172 (238 / 250)		Цар Магакшатрап Віджаясена, син Царя Магакшатрапа Дамасени (rajno mahakshatrapasa damasenasaputrasa rajno mahakshatrapasa vijayasenasaт). Перші емісії 160—161 рр. Е. С. з титулом Кшатрапа. З емісіями цього династа пов'язані т.з. «Бомбейські підробки» — маловивчені монети меншої якості та ваги, поширені в регіоні Бомбею та Агмадабаду. Відомий напис цього царя, датований 162 р. Е. С.
Ішварадата	isvaradattasa	ххх	164 / 165 (242 / 243)		Цар Магакшатрап Ішварадата (rajno mahakshatrapasa isvaradattasa). Узурпатор, походження невідоме. Власні монети позначав власним роком правління. До сьогодні відомі — першого та друго років. На одній з емісій зберіглася дата за Е. С. Можливо робив спробу узурпації за допомоги Абгіра.
Дамазада (ІV)	damajadasriya	ххх	172 / 177 (250 / 255)		Цар Магакшатрап Дамазада (Дамаджадасрі), син Царя Магакшатрапа Дамасени (rajno mahakshatrapasa damasenaputrasa rajno mahakshatrapasa damajadasriya). Монети з титулом Кшатрапа невідомі, що може свідчити про узурпацію.
Рудрасена (ІІ)	rudrasenasa	255-276	177 / 200 (255 / 278)		Цар Магакшатрап Рудрасена, син Царя Кшатрапа Вірадамана «rajno kshatrapasa viradamaputrasa rajno mahakshatrapasa rudrasenasa»
Вішвасімга	visvasihasa	ххх	197 / 202 (275 / 280)		Цар Магакшатрап Вішвасімга, син Царя Магакшатрапа Рудрасени «rajno mahakshatrapasa rudrasenaputrasa rajnah mahakshatrapasa visvasihasa». За життя батька мав титул Кшатрап. Монети раритетні.
Бгартрідаман	bhartrdamnah	276-295	200 / 217 (278 / 295)		Цар Магакшатрап Бгаратрадамна, син Царя Магакшатрапа Рудрасени «rajno mahakshatrapasa rudrasenaputrasa rajno mahakshatrapasa bhartrdamnah». За життя брата мав титул Кшатрапа. Відомий напис цього царя, датований 203 р. Е. С.
Вішвасена	visvasenasa	292-304	214 / 226 (292 / 304)		Цар Кшатрап Вішвасена, син Царя Магакшатрапа Бгартрдами «rajno mahakshatrapasa bhartrdamaputrasa rajno kshatrapasa visvasenasa». Вішвасена почав бити власну монету в останні роки царювання свого батька ідо кінця свого правління носив титул Кшатрапа.
Рудрасімга (ІІ)	rudrasihasa	304-316	226 / 238 (304 / 316)		Цар Кшатрап Рудрасімга, син господаря Дживадамана (swami jivadamaputrasa rajno kshatrapasa rudrasihasa). Почав правити по смерті Вішвасени. Ймовірно, представник якоїсь гілки Кардамака. Родовід невідомий.
Ясодаман (ІІ)	yasodamnah	316-332	237 / 254 (315 / 332)		Цар Кшатрап Ясодаман, син Царя Кшатрапа Рудрасімги «rajna kshatrapasa rudrasihaputrasa rajna kshatrapasa yasodamnah». Почав карбування за життя батька. По його смерті залишився з титулом Кшатрапа.
Рудрадаман (ІІ)	rudradamasa	ххх	ххх	ххх	Династ відомий лише як батько наступника Рудрасени
Рудрасена (ІІІ)	rudrasenasa	348-378	270 / 300 (348 / 378)		Цар Магакшатрап Господар Рудрасена, син Царя Магакшатрапа Господаря Рудрадамни «rajna mahakshatrapasa swami rudradamaputrasa rajna mahakshatrapasa swami rudrasenasa». Монети його батька не відомі. Залишеється невідомим і походження цих династів.
Сімгасена	sihasenasa	ххх	300 / 307(?) (378 / 385(?))		Цар Магакшатрап Господар Сімгасена «rajna mahakshatrapasa swami rudrasenasa rajna mahakshatrapasa svasriyasya swami sihasenasa». Племінник (син сестри, який наслідував трон по смерті попередника.
Рудрасена (IV)	rudrasenasa	ххх	304 / 305 (382 / 383)		Цар Магакшатрап Господар Рудрасена, син Царя Магакшатрапа Господаря Сімгасени «rajna mahakshatrapasa swami sihasenaputrasa rajna mahakshatrapasa swami rudrasenasa»
Сатьясімга	satyasiha	ххх	ххх	ххх	Династ відомий лише як батько наступника Рудрасімги
Рудрасімга (ІІІ)	rudrasihasa	385-415	310 / 337 (388 / 415)		Цар Магакшатрап Господар Рудрасімга, син Царя Магакшатрапа Сатьясімги «rajno mahakshatrapasa swami satyasihaputrasa rajno mahakshatrapasa swami rudrasihasa». Останній представник династії Кардамака. Остання відома емісія — 415 року. Наприкінці цього або на самому початку наступного року Кшатрапію Узене захопили Гупти.