PROFILPELAJAR.COM

Зал Вікторії
Зал Вікторії
	Victoria Hall. 2007
	Victoria Hall. 2007
	46°12′05″ пн. ш. 6°08′28″ сх. д. / 46.20141° пн. ш. 6.14105° сх. д.
Країна	Швейцарія
Місто	Женева
Адреса	вул. Генерала Дюфура, 14 ; (Rue du Général-Dufour, 14. 1204 Genève)
Назва на честь; (епонім)	Вікторія
Архітектор	Джон Камолетті
Місткість	1644 місць
Тип	концертна зала
Статус спадщини	культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd (2501)
Відкрито	1894
Перебудовано	реконструкція 2006
Зруйновано	пожежа 16.09.1984
	ville-ge.ch/vh
	Ідентифікатори і посилання
	Зал Вікторії у Вікісховищі

Зал Вікторії (англ. The Victoria Hall) — концертний зал розміщений у центрі Женеви, Швейцарія. В наш час зал Вікторії використовується в основному для класичної музики.

Історія

Будівля була побудована в 1891—1894 рр. за проєктом архітектора Джона Камолетті^[fr]. Побудову залу замовив і фінансував пристрасний любитель музики — консул Англії, Денієл Фіцджеральд Пакенем Бартон (1850—1907), який присвятив його своїй королеві Вікторії. Перший камінь був закладений 18 жовтня 1891 року, а відкриття відбулося 28 листопада 1894 концертом духового оркестру «Водна гармонія» (Harmonie Nautique). Консул, який проживав у Женеві з часів своєї юності і мав чималі статки, у 1904 році подарував будівлю містові.^[2]

Архітектура

Фасад будівлі побудований у стилі модерн і складається з трьох частин. Бічні частини мають вигляд веж, на стінах яких написані 16 прізвищ видатних композиторів. Вхідні двері розміщені в центральній частині. Облямува́ння дверей увінчане сімейним гербом Бартонів і Пілів. Над гербом розміщена скульптура алегорії Гармонії, роботи Джозефа Масаротті. Обабіч скульптури розміщені дві монументальні колони іонійського ордеру, що поділяють на три частини фальшиву лоджію темно-червоного кольору з рослинними гірляндами. Колони підтримують архітрав, на якому золотими буквами написано «VICTORIA HALL».

Зал глядачів

Оформлення вестибюля будівлі дуже просте і контрастує з декоративною пишністю концертного залу у стилі рококо з великою кількістю позолоти на темно-червоному фоні. Зал може вмістити від 1499 (звичайно) до 1644 (максимально) слухачів. У ньому є партер оточений ложами та амфітеатром і дві галереї (балкони). За сценою є подіум у формі сходів, на яких можна розмістити місця для 110 глядачів. Однак, на відповідальних концертах, для забезпечення якісного звучання, ці місця не продаються. За сценою розміщений орган.

Пожежа 1984 року

16 вересня 1984 року внаслідок пожежі був частково зруйнований інтер'єр залу. Пожежа вибухнула на подіумі і сильно пошкодила сцену, повністю згорів орган, ударні інструменти.^[3] Ремонтні роботи тривали три роки. Вдруге зал зазнав реконструкції у 2006 році для поліпшення комфорту глядачів та музикантів.

Орган

Перший орган був виготовлений швейцарською компанією з виробництва органів Карла Теодора Куна (1865-1925), що базується в Меннедорфі в кантоні Цюрих. У 1949 році орган був замінений великим неокласичним інструментом, який був знищений під час пожежі 1984 року.

Орган, який стоїть зараз, був побудований на нідерландській фірмі Яна ван ден Хевеля^[nl] у 1992 році за французькою традицією в стилі Аристида Кавайе-Коля^[fr]. Великий симфонічний інструмент має 71 регістр, розділений на чотири ручні клавіатури та педаль (клавіатуру для ніг).