Жверинас лит. Žvėrynas
Загальна інформація
54°41′32″ пн. ш. 25°15′00″ сх. д. / 54.692222222222° пн. ш. 25.25° сх. д. / 54.692222222222; 25.25
Країна	Литва
Адмінодиниця	Вільнюський муніципалітетd
Площа	2,6 квадратний кілометр
Карта
Жверинас у Вікісховищі

Жверинас (лит. Žvėrynas) — один з районів Вільнюса. Розташовується на північний захід від центральної частини міста на правому березі річки Няріс.

Двома мостами з'єднується з центральною частиною міста і пішохідним мостом з парком Вінгіс. Відрізняється малоповерховими забудовами і великою кількістю зелених масивів. Тут розташовуються католицький костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, православна церква ікони Божої Матері «Знамення», караїмська кенаса і кілька посольств.

У XVI столітті в цій місцевості перебували мисливські угіддя князів Радзивіллів; цим пояснюється назва. З середини XIX століття тут почали будуватися житлові будинки. У 1893 власник Жвиринаса (Олександрії, як тоді називалася ця місцевість) В. Мартінсон поділив територію, що йому належала, на ділянки, призначені на продаж. У цій місцевості почали з'являтися кам'яні і дерев'яні житлові будинки і літні дачі. У зв'язку з цінами на земельні ділянки, дозволити собі житло в цьому районі могли лише заможні жителі міста.

Перший дерев'яний міст з'єднав Олександрію з містом на лівому березі річки в 1892 (за іншими відомостями в 1901). Нинішній залізний міст довжиною 91 м на кам'яних опорах був споруджений в 1906.

У грудні 1900 Міська Дума ухвалила рішення придбати Жверинас. У липні 1901 Жверинас був проданий Вільні.

У 1903 була побудована Знаменська церква, яка розташувалася на високому пагорбі неподалік від моста.

У 1922 на південь від нинішньої вулиці Міцкявічяус була побудована караїмська кенаса (вул. Любарта, 6).

У 1927–1935 в Жверинасі діяла перша вільнюська радіостанція — Віленська станція Польського радіо.

Після Другої світової війни на Жверинасі з'явилися великі багатоквартирні житлові будинки, дві середні школи, будівлі технологічного та сільськогосподарського технікумів, взуттєва фабрика «Вікторія» (пізніше стала частиною шкіряно-взуттєвого комбінату імені П. Ейдукявічюса). У 1949 на вулиці Бірутес розташувалася Литовська кіностудія. У 1957 тролейбусна лінія (маршрут № 1) з'єднала район із залізничним вокзалом, в 1958 — з Антакальнісом (маршрут № 3).

На вулиці Малоньойі в будинку № 17 до своєї смерті жив литовський поет Людас Ґіра. У цьому ж будинку жив і помер литовський прозаїк Йонас Марцинкявічюс. Деякий час на Жверинасі жив литовський композитор Стасис Шимкус.

Район розкинувся між будівлями Вільнюського педагогічного університету і зеленими пагорбами Каролінішкес. Крім житлових будинків, тут знаходяться найбільша в Литві кондитерська фабрика «Пяргале» (з 1952) і найбільший в країні молочний комбінат (з 1953).

Старий міст, який з'єднує Георгіївський проспект (нині проспект Гедиміна) з нинішньою вулицею Міцкявічяуса, за проектом інженера В. Персона і В. Малиновського, був побудований в березні 1907, варшавською фірмою «Рудзікіс і К». Сьогодні міст призначений для руху пішоходів і легкових автомобілів. Для руху громадського транспорту і вантажних автомобілів використовується новий міст, побудований нижче по річці в 1987 (міст Любартаса, званий також новим жверинаським мостом).

На вулиці Бірутес 16 знаходиться посольство Чехії, на вулиці Бірутес 20а / 35 — посольство Казахстан; на вулиці Міцкявічяус 4а — посольство Естонії, на вулиці Вітауто 1 — посольство Італії.

За даними перепису населення Литви 2001, населення Жверинаса налічувало 12188 чоловік, національний склад:

2018 року одна з вулиць в районі Жверинас носить ім'я Бориса Нємцова, убитого 2015 року в Москві^[1].

• Žvėryno seniūnija(лит.)
• Vilnius Žvėrynas Community [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• Расписание движения городского общественного транспорта [Архівовано 16 січня 2012 у Wayback Machine.]

• Maceika, J., Gudynas, P. Vadovas po miestą. — Vilnius: Politinės ir grožinės literatūros leidykla, 1960. — С. 317—322. — 387 с. — 15 000 экз. (лит.)
• Медонис, А. Туристу о Вильнюсе. — Вильнюс: Минтис, 1965. — С. 167—169. — 224 с. — 50 000 экз.
• Venclova, Tomas. Wilno. Przewodnik / Tłumaczenie Beata Piasecka. — Vilnius: R. Paknio leidykla, 2006. — С. 191—192. — 216 с. — ISBN 9986-830-47-8. (польск.)

1. ↑ BNS (24 серпня 2018). Square named after Nemtsov to be officially opened in Vilnius. the Lithuania Tribune (брит.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.