Довжина птаха становить 12-13 см, довжина хвоста 49-52 мм, довжина дзьоба 9-10 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована темними смужками, окремі пера на ній мають широкі охристі краї. Тім'я рудувато-коричневе, лоб світліший, менш яскравий, голова з боків сірувато-коричнева, через очі ідуть темні смуги. На верхній частині грудей з боків є темні плями. Груди, боки і стегна охристі, решта нижньої частини тіла білувата. Пера на тімені можуть ставати дибки при збудженні.
У представників підвиду C. b. erlangeri верхня частина тіла сіра, сильно поцяткована темними смугами, лоб у них чорнуватий, тім'я темно-рудувате, підборіддя і горало біле, груди рудувато-коричневі.
C. b. blanfordi (Shelley, 1902) — Еритрея і крайня північ Ефіопії;
C. b. erlangeri (Neumann, 1906) — центральна Ефіопія.
Деякі дослідники виділяють підвид C. b. erlangeri у окремий вид — жайворонок рудоволий (Calandrella erlangeri). Рудоголовий жайворонок раніше вважався підвидом ефіопського жайворонка, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія
Ефіопські жайворонки живуть у відкритих кам'янистих напівпустелях Ефіопського нагір'я, місцями порослих чагарниками, на висоті від 1800 до 2500 м над рівнем моря.. Взимку деякі популяції мігрують на більш низку висоту. Під час негніздового періоду зустрічаються зграйками.
↑Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 листопада 2022.
Джерела
Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.