Етьєн Фор

Етьєн Фор
фр. Étienne Faure
Дата народження6 листопада 1969(1969-11-06) (55 років)
Місце народженняФранція
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер, сценарист, продюсер
IMDbID 0269170
etiennefaure.com
Зовнішні зображення
Фото Етьєна Фора

Етьє́н Фор (фр. Étienne Faure; нар. 11 листопада 1969, Франція) — французький кінорежисер, сценарист та продюсер.

Життєпис

Етьєн Фор народився 6 листопада 1969 року на півдні Франції. Свою кар'єру в кіно починав наприкінці 1980-х, знімаючи короткометражні стрічки. Дебютною повнометражною роботою Етьєна Фора став фільм «На межі можливого» (2000).

Етьєн Фор працює продюсером та режисером. Його фільм 2012 року «Хаос» (Désordres) був показаний на багатьох міжнародних фестивалях та був номінований на отримання Премії «Люм'єр» у категорії «Найперспективніший актор» (Нільс Шнейдер).

У 2015 році Етьєн Фор поставив фільм «Бізарр», прем'єра якого відбулася на 65-му Берлінському кінофестивалі, де він був показаний у програмі Панорама[1]. Стрічку також було відібрано у конкурсну програму ЛГБТ-фільмів Сонячний зайчик 45-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість»[2].

Фільмографія

Короткометражні фільми
Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
1988 У пошуках Тадзіо À la recherche de Tadzio документальний, режисер, сценарист
1992 Усі хлопці Tous les garçons режисер, сценарист
1992 Невидимі паролі Les paroles invisibles режисер, сценарист
1997 Кінець ночі La fin de la nuit режисер, сценарист
2004 Полонений Prisonnier режисер, сценарист, продюсер
Повнометражні фільми
Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
2000 На межі можливого In extremis режисер, сценарист, продюсер
2004 Quoi?, l'éternité документальний, режисер, сценарист
2009 Ілюзії Des illusions режисер, сценарист, продюсер
2012 Хаос Désordres режисер, сценарист, продюсер[3]
2015 Бізарр Bizarre режисер, сценарист
2015 Берег річки River Bank у виробництві, режисер

Громадська позиція

У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4]

Примітки

  1. Berlinale: Programme. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015.
  2. Стали відомі перші фільми програми «Сонячний зайчик». lgbt.org.ua (укр.) . 5.10.2015. Процитовано 24.10.2015.[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Désordres. www.telerama.fr. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 24.10.2015.
  4. Appel pour la libération d'Oleg Sentsov. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.

Посилання