Починаючи з XV століття землі Еттінгенів неодноразово ділилися між різними лініями графського сімейства. У 1522 році два сини Людвіга XV фон Еттінгена (1486—1557), протестант і католик, розділили графство (з XVIII століття — князівство) на Еттінген-Еттінген і Еттінген-Валлерштейни.
Потомство Еттінген-Еттінгенів обірвалося в 1731 році, після чого дві третини їх володінь перейшли до Еттінген-Валлерштейна. У XVIII столітті поряд з останніми існували також лінії Еттінген-Бальдерн і Еттінген-Шпільберг.
При медіатизації володінь князя Еттінгена в 1803 році площа його земель становила 850 км ² і на них проживало близько 60 000 підданих. Гордістю роду були палаци-замки Еттінген і Хохальтінген — одні з найкращих на півдні Німеччини пам'яток світської архітектури бароко.