PROFILPELAJAR.COM

Ернст Лерх
Ернст Лерх
нім. Ernst Lerch
Народився	19 листопада 1914; Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія
Помер	1997; Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія
Країна	Австрія; Німецький Райх
Діяльність	поліціянт, café owner
Членство	СС
Військове звання	Штурмбаннфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Ернст Лерх (нім. Ernst Lerch; 19 листопада 1914, Клагенфурт — 1997, Клагенфурт) — австрійський нацист, штурмбаннфюрер СС, один з організаторів операції «Рейнгард».

Біографія

Навчався у Віденському економічному університеті. Навчання не закінчив. У 1931-34 працював офіціантом в готелях Швейцарії, Франції та Угорщини. У 1938 році в одному з кафе, популярному місці зустрічі австрійських націонал-соціалістів, зустрівся і познайомився з Оділо Глобочником і Ернстом Кальтенбруннером. 1 грудня 1932 року вступив у НСДАП. З 1 березня 1934 року — член СС. У 1938 році Лерх переїхав до Берліна, в березні вступив в СД.

Учасник Польської кампанії. З лютого 1940 по вересень 1941 року — співробітник Головного управління імперської безпеки (РСХА). Працював в Берліні до моменту призначення його на посаду керівника служби рас і поселень в Кракові. У 1941-43 роках — ад'ютант начальника поліції і СС Люблінського району Оділо Глобочника, відповідального за знищення понад 2 000 000 євреїв і 50 000 циган в окупованій німцями Польщі. Брав участь у знищенні Варшавського і Білостоцького гетто (1943). Він особисто відповідав за вбивство тисяч людей в Любліні. Після проведення операції «Рейнгард» у вересні 1943 року разом зі своїм керівником Оділо Глобочником, призначеним вищим керівником СС і поліції оперативної зони Адріатичного узбережжя, вирушив до Італії. Головним завданням для них стала боротьба з партизанами, але обоє зіграли значну роль в переслідуванні італійських євреїв.

В кінці війни з наближенням союзних військ втік до Каринтії, разом з Оділо Глобочником піднявся в гори, сховавшись в альпійському будиночку біля Вайсензе, де 31 травня 1945 року ув'язнений англійцями. Під час проведення допитів зумів уникнути притягнення до відповідальності за скоєні злочини. Пізніше двічі притягувався до суду, але жодного разу не був засуджений.

Звання

Унтерштурмфюрер СС (1936)
Оберштурмфюрер СС (1937)
Гауптштурмфюрер СС (1938)
Штандартенфюрер СС (21 липня 1942)

Нагороди

Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами» в бронзі (1 вересня 1944)^[1]

Література

Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8.
Alfred Elste: Kärntens braune Elite. 20 biographische Skizzen der „Alten Kämpfer“ der NSDAP. Hermagoras-Verlag, Klagenfurt 1996, ISBN 978-3-85013-476-7.