Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел
«Енциклопе́дія, або́ Тлума́чний словни́к нау́к, мисте́цтв і реме́сел» (фр.Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers) — французька енциклопедична праця епохи Просвітництва, написана між 1751 та 1772 роками під керівництвом Дідро та Д'Аламбера.
Енциклопедія мала велике значення для розвитку та поширення ідей Просвітництва у Європі. Крім того, «Енциклопедія» служила довідником і коротким керівництвом з усіх існуючих на той момент технологій, описуючи інструменти й способи їхнього застосування.
Короткий опис
Перше видання «Енциклопедії» мало тираж 4250 примірників. Вона складалася з 17 томів тексту й 11 томів ілюстрацій, 71818 статей.
Статті «Енциклопедії» писали провідні мислителі XVIII-го століття — Вольтер, Руссо, Монтеск'є. Найбільший особистий внесок належить Луї де Жокуру. Серед видатних людей, причетних до її написання були:
Г. Л. д'Аламбер — редактор, математика, наука, філософія, релігія .
Творці Енциклопедії бачили в ній інструмент, за допомогою якого вони знищать забобони, надаючи доступ до знань людства. Видання було квінтесенцією думок Просвітництва. «Енциклопедія» зазнала жорсткої критики, в основному через тон, в якому вона обговорювала релігію . «Енциклопедію» звинувачували в тому, що вона завдає шкоди релігії і суспільній моралі, її видання неодноразово припинялося. «Енциклопедія» висловлювалася на користь протестантизму і оскаржувала католицькі догми . Більше того, в ній релігія розглядалася як гілка філософії, а не як останнє слово в науці й моралі. Заступництво впливових прихильників, в тому числі маркізи де Помпадур, допомогло завершити роботу.
У 1775 році права на видання перейшли до Шарля-Жозефа Панкука[fr]. Він випустив п'ять томів додаткових матеріалів і двотомний індекс. Деякі фахівці включають ці томи в перше видання тож, таким чином, «Енциклопедія» нараховує 35 томів, хоча останні не були написані відомими авторами. З 1782 по 1832 рік Панкук і його послідовники розширили «Енциклопедію» до 166 томів. Тоді вона одержала назву «Encyclopédie méthodique». Ця величезна за часом та обсягом робота зайняла 2250 учасників-авторів. Encyclopédie репрезентувала тодішню схему розподілу людських знань. Три головні гілки: «Пам'ять» / історія, «Розум» / філософія і «Уява» / Поезія. Теологія, що характерно, розташовується в гілці «Філософія». До того ж, релігія розташована всього за декілька пунктів від «Ворожби» і «Чорної магії».
Значення
Роль «Енциклопедії» як інтелектуального підґрунтя французької революції незаперечна. Енциклопедія Британіка в 1911 році пише: «Не існувало ніколи енциклопедії, політична важливість якої була б так велика, так само як і енциклопедії, яка зайняла б таке чільне місце в житті суспільства, історії та літературі свого століття. Вона не тільки давала інформацію, але нав'язувала думку.»
З часом енциклопедії набули поширення в усіх країнах. У 1772 р. почала виходити «Британіка» в Единбурзі, а з початку XIX століття енциклопедії виходять у Німеччині, Іспанії, Росії. Усі вони враховували досвід першої енциклопедії.
«Енциклопедія» мала за той час досить широке поширення. На початку виходила за передплатою. У перший раз відгукнулося більше 2000 передплатників. Вона виходила накладом 4 250 примірників (у XVIII столітті наклад книг рідко перевищував 1 500 примірників). Вона кілька разів перевидавалася, зокрема в Луцці (1758—1776), Женеві (1778—1779), Лозанні (1778—1781), у багатьох країнах з'явилися повні та часткові переклади статей оригінального видання.
Про Україну на сторінках «Енциклопедії»
«Енциклопедія» має згадки про Україну, зокрема, в ній вміщено статті про українські міста, великі річки. Є також окрема стаття «Ukraine» (між тим у статті «Україна» та енциклопедії в цілому згадується й Росія, яку, щоправда, іменовано Московією — Moscovie). Більшість статей, пов'язаних з українською тематикою, підготував Луї де Жокур[1]. Отже, «Енциклопедія» є одним із тих західноєвропейських письмових джерел, що засвідчують існування у 18 ст. топоміма «Україна» та країни, що цим терміном позначається, а також історичної назви Росії — Московії.
Література
Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers, t.1 et 2, Articles choisis, Éditions Flammarion, 1993. ISBN 2-08-070426-5
Denis Diderot, Encyclopédie: articles Âme, Beau, Certitude, Droit naturel, Éditions Nathan, ISBN 2-09-182524-7
Robert Darnton, L'Aventure de l'Encyclopédie, Perrin, 1982
François Moureau, Le Roman vrai de l'Encyclopédie, Gallimard-Découverte, 1990 (2001)
Jacques Proust, Diderot et l'Encyclopédie, Paris 1962.
Richard N. Schwab, Inventory of Diderot's Encyclopédie, Oxford, The Voltaire Foundation, 1971—1984.
Jean de Viguerie, Histoire et dictionnaire du temps des Lumières, Laffont, Collection Bouquins, 1995.
Frank A. Kafker, The recruitment of the Encyclopedists. In: Eighteenth-Century Studies, Vol. 6, No. 4 (Summer, 1973), pp. 452—461.
Kathleen Hardesty Doig, The Supplément to the Encyclopédie, Springer, 1977 (ISBN 978-90-247-1965-5)
John Morley, Diderot and the Encyclopædists, London, MacMillan & Co, 1886
Recensé dans: Morley's Diderot. In: The New York Times, 18 April 1886 ([2]).
Société Diderot, Recherches sur Diderot et sur l'Encyclopédie, 1986-… ISSN (e-version) 1955—2416.
Marie Leca-Tsiomis, Écrire l'Encyclopédie: Diderot, de l'usage des dictionnaires à la grammaire philosophique, Oxford, Voltaire Foundation, SVEC, 1999.
↑Железняк, Микола; Іщенко, Олександр (2023). Україна в “Енциклопедії” Д. Дідро і Ж. Д’аламбера 18 ст. ХІII. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik "Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht" Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik, UB University of Munich, 3-6 November 2022(укр.). doi:10.5281/zenodo.7599845. Процитовано 9 червня 2023.