Енантіосемі́я (грец. εναντιοσημία; від ενάντιος — «протилежний» + σήμα — «знак»)[1][2] — розвиток у слові антонімічних значень, їхня поляризація[3][4][5]. Інші назви цього явища — енантіонімія (англ. enantionymy[6]), антилогія (англ. antilogy). Слова з протилежними значеннями відомі як «автоантоніми» (англ. auto-antonym, autantonym), «контроніми» (англ. contronym, contranym)[7], «антагоніми»[8], «енантіодроми» (англ. enantiodromes), «самоантоніми» (англ. self-antonyms), «слова-януси» (англ. Janus words — на честь давньоримського бога Януса)[7][8].
В українському мовознавстві термін «енантіосемія» охоплює явище процесуального і результативного характеру[5].
Характеристика
На відміну від простої антонімії — протиставлення двох різних слів (лексичних одиниць) з протилежними значеннями, енантіосемія — наявність в одному слові (лексичної одиниці) протилежних значень. Енантіосемія може виявлятися на двох різних рівнях — мовному та мовленнєвому. В останньому разі феномен проявляється у тому, що семи нейтралізуються і замінюються антонімічними мовленнєвими семами. Приклад — слово «голуб». У звертанні «голубе мій» воно може набувати як позитивного, так і негативного значення, залежно від ставлення мовця до адресата. Подібна нейтралізація з наступним набуттям словом протилежної оціночності характерна не тільки для розмовної, але й для спеціальної лексики, зокрема, суспільно-політичної. Показовим прикладом є енантіосемічність слів «демократ», «комуніст» — у людей з різними політичними поглядами[5].
Причини виникнення енантіосемії можуть бути різними. Найчастіше це наслідок полісемії — коли одиниця має різні значення, які надалі можуть стати цілком протилежними. Рідше причиною є злиття двох слів протилежними значеннями, що, бувши схожими у вимові, збіглися в одне слово-омонім, при цьому зберігши семантику. Наприклад, англ. to cleave означає як «розколювати», «розділяти», так і «приставати», «залишатися незрушним» — внаслідок злиття в одне двох давньоанглійських слів з протилежною семантикою: clēofan і clifian[7][9].
Явище енантіосемії досліджували такі українські й російські мовознавці, як Л. А. Булаховський, Р. О. Будагов, В. В. Іванов, І. В. Муромцев, Л. О. Новиков, Ю. Г. Скиба, М. М. Шанський[5].
Китайський письменник Цянь Чжуншу наводив приклади енантіосемії у китайській мові: «廢» («скасовувати» і «встановлювати»), «已» («кінчатися», «помирати» і «лікувати»), а також «革» («шкура» і «видаляти», «змінювати»). Енантіосемічність останнього слова проявляється в тім, що саме шкуру важко змінити або скинути, отже, ідея змінювання почала пов'язуватися з нею. Сам Цянь Чжуншу називав цей феномен «зворотним символізмом» (кит. 反象以徵).
В англійській мові розвиток протилежних значень може також відбуватися у її різних варіантах: так, у британській англійській to table означає «порушити питання», а в американській — навпаки, «зняти питання з порядку денного» (у британському варіанті в цьому випадку вживають to shelve).
Приклади
Англійська мова
- To cleave — «розколювати», «розділяти» і «приставати», «залишатися незрушним»[7][9].
- To clip — «прикріпляти» і «відрізати»[8]
- To dust — «прибирати пил» і «забрудняти пилом»[7][9]
- To screen — «показувати, виводити на екран» і «затуляти»[7][9]
Українська мова
- Боргувати — «брати в борг» і «давати в борг»
- Вихідний — «заключний, кінцевий» (вихідна допомога) і «початковий» (вихідна точка)
- Відходити — «переставати боліти, відчувати втому, приходити до пам'яті, опритомніти» і «помирати»
- Запам'ятати — «утримати в пам'яті» і «втратити в пам'яті»
- З'їжджати — «їхати догори» і «їхати вниз»
- Збігати — «бігти з гори» і «бігти на гору»
- Злітати — «летіти вгору» і «летіти вниз»
- Пестун — «улюбленець», «мазун», «плеканець» і «вихователь»
- Позичати — «брати в борг» і «давати в борг»
- Сходити — «йти вгору» і «йти вниз»
- Честити — «шанувати» і «лаяти»
Інші приклади схожих українських слів з протилежними значеннями: «безцінний» («дуже дорогий») і «безцінь» («дуже дешеве»), «грошовитий» (багатий) і «гріш ціна» («нічого не вартий»). Староукраїнське «побіда» означало «перемога», але у давньоруській мові побѣда могло означати як «перемога», так і «поразка»[10]. Подібну двозначність можна пояснити етимологією слова: по + бѣда, тобто «після біди», «після битви».
Інші мови
- Французька — hôte («господар») і hôte («гість», «постоялець»)
- Італійська — ospite («надання притулку») і ospite («відвідування», «гостювання»)
- Латина — sacer («священний») і sacer («безславний», «окаянний»)
- Румунська — închiria («здавати внайми») і închiria («винаймати»)
- Суахілі — kutoa («додавати») і kutoa («прибирати», «видаляти»)
У споріднених мовах
Протилежні значення співзвучних слів можуть розвинутися не тільки в межах одної мови, але й у межах споріднених мов — явище, яке можна вважати окремим випадком «фальшивих друзів перекладача»:
- пол. zapominać («забувати») і рос. запоминать («запам'ятовувати»)
- пол. urodliwy, укр. вродливий і рос. уродливый («потворний», «бридкий»)
- чеськ. čerstvý chléb («свіжий хліб») і укр. черствий хліб
Енантіосемічність слів спільного походження проявляється і при дальшій спорідненості мов, наприклад, укр. гість (прасл. *gostь), нім. Gast означають «гість», «запрошений», а споріднене з ними лат. hostis — «ворог»[11][12][13].
Див. також
Примітки
Посилання