Емульга́тори — речовини, які сприяють утворенню і підвищенню стійкості емульсії. Ефективні емульгатори — міцелоутворюючі ПАР, розчинні високомолекулярні речовини, деякі високодисперсні тверді тіла. Дія емульгаторів на межі поділу двох рідких фаз базується на утворенні навколо глобул дисперсної фази адсорбційних оболонок з високою структурною в'язкістю (структурно-механічного бар'єра), які перешкоджають зближенню глобул і їх коалесценції або флокуляції.
Основні типи емульгаторів
Крім того, розрізняють природні й синтетичні емульгатори.
Природні емульгатори
Природними емульгаторами є нафтенові кислоти, асфальтени і високоплавкі парафіни, які містяться у нафтах. Їх дія посилюється наявністю в пластових водах мінеральних солей, кислот і дрібнодисперсних механічних домішок.
Синтетичні емульгатори
Основним типом синтетичних емульгаторів, які застосовуються у нафтогазовидобутку, є ПАР. Їх ефективність як емульгаторів характеризує гідрофільно-ліпофільний баланс (ГЛБ), тобто співвідношення гідрофільних і гідрофобних (ліпофільних) груп молекул ПАР.
Емульгатор (Апарат)
Апарат для приготування тонкодисперсної емульсії з флотаційних реагентів або інших маслоподібних рідин та води.
Див. також
Джерела
Посилання