Емпіє́ма (англ. empyema; від грец. ἐμπύημα — «гнійник») — значне скупчення гною всередині порожнистого органа або порожнини тіла.
Термін «емпієма» застосовують з назвою ураженого органа або порожнини. Емпієму відрізняють від абсцесу, який розташовується у товщі тканини та обмежений піогенною мембраною.
Морфологічні зміни при емпіємі відповідають картині гнійного запалення. При тривалому та тяжкому перебігу запального процесу слизова (синовіальна або серозна) оболонка, а потім і глибші тканини можуть бути частково або повністю зруйновані.
Емпієма може розвиватися у:
Див. також
Джерела
- ↑ Эмпиема // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1909. — Т. 2.